Багаторічна трав'яниста рослина родини агавових. Стебло укорочене, біля основи має розетку видовжених м'ясистих листків з шипуватим краєм. Квітки двостатеві, зеленаво-жовті, на високому квітконосі, в багатоквітковій волоті. Плід — коробочка. Цвіте на 15—30 році життя, після чого вся надземна частина відмирає, а з кореневища утворюються нові пагони.
Поширення. Батьківщина — Південна Америка. На теренах колишнього СРСР вирощують як кімнатну та оранжерейну декоративну рослину, а на Кримському та Кавказькому узбережжях Чорного моря — у відкритому ґрунті.
Сировина. Використовують листя, сік і порошок з висушеного листя.
Рослина неофіцінальна.
Хімічний склад. Листки містять стероїдні сапоніни. Серцевина нижньої частини квітконоса багата на цукри.
Фармакологічні властивості і використання. За фармакологічною дією Агава американська схожа на алое деревовидне, її використовують як знезаражуючий, протизапальний, болетамувальний, жарознижувальний та відхаркувальний засіб. Цілі листки, попередньо очищені від шкірки, прикладають до ран і наривів, використовують при ішіасі, ревматизмі та інших захворюваннях суглобів. Свіжий сік, настій або порошок рекомендують при захворюваннях легень, шлунково-кишкового тракту (гастрити, коліти), при захворюваннях печінки, при жовтяниці. Лікарські форми і застосування. Свіжий сік п'ють по 20 крапель на столову ложку води тричі на день до їди. Настій подрібненого свіжого листя (50 г на 1 склянку води кімнатної температури, настоюють 6 годин, проціджують) приймають по 1 столовій ложці тричі на день до їди. Порошок з листя вживають по 0,2—0,5 г тричі на день до іди. При шлункових хворобах (особливо при диспепсії) суміш 1—5 чайних ложечок соку агави і 1 столової ложки відвару полину гіркого розводять у 0,5 л кип'яченої води і п'ють по 1 столовій ложці тричі на день.