Обережно ОТРУТА !
Багаторічна трав'яниста рослина родини жовтецевих. Кореневище складається з великих конусовид-них коренебульб, що зрослися в чотковидний ланцюжок. Стебло пряме, голе або у верхній частині опушене, 70—130 см заввишки. Листки черешкові, голі, пальчастороздільні, округло-серцевидні. Квітки зигоморфні, синьо-фіолетові, зібрані в китицю. Плід — збірний, з 3 листянок. Цвіте у липні — серпні.
Поширення. Росте в альпійському поясі на схилах і по берегах річок у горах Тянь-Шаню; поблизу озера Іссик-Куль,
Заготівля і зберігання. Використовують коренебульби (Tuber Асоniti),зібрані восени. З 4 кг сирих коренебульб одержують 1 кг сухих. У народній медицині, крім цього, використовують траву (Herba Aconiti), заготовлену до цвітіння рослини. Сушать сировину в затінку: на горищах або під наметами. Зберігають у добре провітрюваних приміщеннях.
Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад. Коренебульби Аконіта джунгарського містять алкалоїди (1,2—3,4%), органічні кислоти, кумарини (0,3%), крохмаль. До складу алкалоїдів входять аконітин (0,6%), аконіфін, ацетилзонгорин, ацетилзонгорамін, ацетилнапелін, зонгорин, зонгорамін, ізоболдин, караколін, караколідин, неолін, норзонгорин, напелін, феніл-В-нафтиламін. У надземних органах виявлено алкалоїди, флавоноїди, аскорбінову кислоту тощо.
Фармакологічні властивості і використання. Аконіт джунгарський виявляє виражену болетамувальну дію. Виявлено й антимікробні та протипухлинні властивості рослини. Зовнішньо у вигляді мазі або внутрішньо у вигляді настойки Аконіт джунгарський використовують як болетамувальний засіб при ревматизмі, невралгіях, мігрені, зубному болю та при інших захворюваннях. У народній медицині Аконіт джунгарський використовують і при туберкульозі легень, при простудних захворюваннях та ішіасі. Відоме також використання його при злоякісних новоутвореннях (внутрішньо і зовнішньо).
Лікарські форми і застосування. Застосовують Аконіт джунгарський у вигляді настойки під наглядом лікаря і під його особисту відповідальність. За даними болгарських учених, терапевтична доза аконітину, як найтоксичнішого алкалоїду,—0,02 — 0,03 мг 2—3 рази на добу. При заготівлі, зберіганні й використанні Аконіту джунгарського (як і інших аконітів) слід пам'ятати, що це смертельно отруйна рослина! При перших ознаках отруєння (відчуття оніміння язика, лиця і всього тіла, печіння в грудях і животі, нудота, блювання) необхідно негайно викликати швидку допомогу, а потерпілому надати першу допомогу