Алое деревоподібне - алоэ древовидное

Алое деревоподібне (Aloe arborescens); столітник;родина Асфоделових (Asphodelaceae); алоэ древовидное

Алое, чи столітник, — широко відома рос­лина, яку часто розводять у кімнатній чи оранжерейній культурі. Це південноафрикан­ський заходень, який у природних умовах росте у тропічній Африці, на о. Мадагаскар і півдні Аравійського півострова. На бать­ківщині алое — галузистий кущ чи деревце заввишки до 5 м. У природних умовах цвіте щорічно, але в культурі — надзвичайно рідко (інколи раз на сто років, звідси й походить назва «столітник»). Квітки трубчасті чи дзвоникоподібні, червоні, жовтогарячі або жовті, зібрані у китицю чи волоть, багаті на нектар. У природних умовах алое запилюють пташки-нектарниці. Розмноження рослини насіннєве і вегетативне.

Зі свіжих листків алое отримують сік і по­рошок, так званий сабур — сухий згущений сік.

У науковій і народній медицині викорис­товують сік з листків рослини. Він містить антраглікозиди, антрахінони, смолисті ре­човини, ферменти й вітаміни, а також сліди ефірної олії.

Препарати алое відомі з часів Авіценни. Вони мають послаблювальні, протизапальні, бактерицидні властивості, поліпшують апетит, збільшують опірність організму до різних за­хворювань. Сік використовують для лікуван­ня різних розладів і хвороб шлунково-кишко­вого тракту (ентероколітів, гастроентеритів, хронічних анацидних гастритів). Допомагає він при гострому риніті (нежиті) — закапу­ють в ніс по 5-8 крапель. Зовнішньо свіжий сік застосовують для лікування туберкульо­зу шкіри, вовчака, дерматитів, його наносять на гнійні рани і трофічні виразки. При ерозії шийки матки у піхву вводять тампони, змо­чені соком алое. Сироп рослини з залізом — стимулятор кровотворення, що застосовується при анемії після тяжких захворювань і отру­єннях продуктами обміну речовин. Рідкий екстракт алое використовують для лікування блефаритів, кон'юнктивітів, кератитів, хро­нічного гастриту, виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки, бронхіальної астми і деяких гінекологічних захворювань (патоло­гічного клімаксу, альгоменореї).

Протипоказане застосування препаратів алое при захворюваннях печінки, жовчного міхура, нирок і сечовивідних шляхів, вагіт­ності (особливо у другій її половині), серце­во-судинних захворюваннях, проносах і кро­вотечах.

Сік з листків алое. По 1 чайній ложці 2-3 рази на день за 30 хв. до їди.

Сік з листків алое (зовнішнє). Наносять тонким шаром на уражену поверхню 2-3 рази на добу і накривають марлевою пов'язкою.