Астрагал солодколистий - астрагал сладколистный

Багаторічна трав'яниста гола або негустобілуватоопушена рослина родини бобових. Стебло висхідне, розгалужене, 45—90 см заввишки. Листки чергові, непарноперисті, з 4—7 пар довгастоеліптичних, зісподу волосистих листочків. Квітки зеленаво-жовті, в коротких густих китицях. Плід — біб. Цвіте у червні — серпні.

Поширення. Трапляється по всій території України у мішаних лісах, на узліссях, полях, по чагарниках.

Заготівля і зберігання. Використовують траву (Herba Astragali glycyphylli), зібрану під час утворення плодів. Зрізають на висоті 5—7 см від поверхні грунту. Сушать траву під наметом або в добре провітрюваних приміщеннях, час від часу перевертаючи. Сухої сировини виходить 25%. Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад. Астрагал солодколистий містить гліциризин, аспарагін, гіркі й дубильні речовини, сліди алкалоїдів, сапоніни, флавоноїди тощо.

Фармакологічні властивості і використання. За фармакологічними властивостями Астрагал солодколистий майже не відрізняється від астрагалу шерстистоквіткового. В зарубіжній науковій медицині Астрагал солодколистий використовується як сечогінний засіб. У народній вітчизняній і зарубіжній медицині Астрагал солодколистий рекомендується при катарах верхніх дихальних шляхів, при шлунково-кишкових розладах, кривавому проносі, захворюваннях нирок та сечових шляхів, при каменях нирок, нашкірних висипах, сифілісі, ішіасі, білях, болісних і нерегулярних менструаціях, при опущенні матки, для прискорення пологів і виділення посліду, підвищення секреції молока у матерів-годувальниць.

Лікарські форми і застосування. Відвар трави (20 г на 200 мл окропу) по 2—3 столові ложки 3 рази на донь.