Айлант найвищий - айлант высочайший
Листопадне дерево родини симарубових, до 20 м заввишки. Крона розлога, молоді гілки опушені, темно-жовті. Листки чергові, непарноперисті, 60—80 см завдовжки, з 13—25 видовжено-яйцевидними листочками. Квітки 5-пелюсткові, дрібні, одно- або двостатеві, зеленувато-білуваті, зібрані в довгу верхівкову волоть до 30 см завдовжки. Плід — яскраво-червоно-коричнева крилатка. Цвіте у червні — липні.
Поширення. Походить з Китаю. На Україні, переважно в південних районах, розводять у садах і парках як декоративну рослину.
Сировина. Використовують кору, листя, квітки і плоди.
Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад. Кора Айланта найвищого містить дубильні речовини (до 12%), сапоніни, алкалоїди, стерини, лактон симарубін, кумариновий гетерозид, гіркі речовини, до складу яких входить айлантин.
Фармакологічні властивості і використання. Препарати Айланта найвищого виявляють виражену антимікробну і протизапальну дію. Настойку сухих стиглих плодів Айланта найвищого раніше використовували при виготовленні препарату ангінолю (ехінор), який призначали при лікуванні ангін. У народній медицині кору і листя використовують як засіб проти стьожкових глистів і дизентерії, а плоди — при геморої та як засіб, що регулює менструації. Листя, крім того, вважається ефективним засобом при лейшманіозі. В гомеопатії квітки, молоду кору і свіжі пагони використовують при скарлатині й дифтерії, а плоди — при нирковокам'яній і жовчнокам'яній хворобах та як протираковий засіб.