Ми звикли вважати, що аґрус — винятково садова рослина. Виявляється, дикорослий аґрус росте на Кавказі й у Карпатах зовсім незалежно від людини. У садах розводять культурні форми й сорти цієї рослини. Хрусткі, кисло-солодкі ягоди аґрусу — улюблені ласощі дітей, а варення з чорноплідних сортів здатне задовольнити навіть найвишуканіший смак.
Аґрус — кущ з колючими пагонами, до 150 см заввишки. Листки рослини 3-5-лопа-теві, зубчасті. Квітки зеленкуваті або червонуваті (залежно від форми та сорту), одиночні чи у 2-3-квіткових китицях. Плід — ягода округлої або еліптичної форми, білого, жовтого, червоного чи чорного кольору. Цвіте рослина у травні—червні, плоди дозрівають у липні-серпні.
Аґрус — не тільки ласощі, а й лікарська рослина. Його плоди містять до 10% цукрів (фруктози, глюкози, сахарози), органічні кислоти (переважно лимонну та яблучну), пектинові речовини, вітамін С (до 30мг%), каротин (провітамін А), вітамін Е, фолієву кислоту, різні пігменти, мікро- та макроелементи.
Аґрус корисно вживати при гіпертонічній хворобі, анемії, хронічних запорах, хворобах нирок і сечового міхура, порушенні обміну речовин та ожирінні. Його плоди — чудовий засіб для запобігання атеросклерозу і капілярних крововиливів. Ягоди аґрусу смачні, проте не для всіх корисні. Хворі на виразку шлунка та дванадцятипалої кишки повинні утримуватися від їх вживання.
Бджоли теж люблять аґрус, із задоволенням відвідують його квіти для збирання нектару. І не даремно! З 1 гектара заростей рослини вони збирають до 100 кг меду.
Умілі господині готують з аґрусу не тільки варення, а й морси, а також плодове вино.
Плоди аґрусу не рекомендують вживати при колітах і ентеритах, що супроводжуються проносом.