Барвінок рожевий - барвинок розовый
Багаторічний вічнозелений напівкущ родини барвінкових. Стебло циліндричне, голе, прямостояче або сланке, 30—60 см заввишки. Листки короткочерешкові, видовжені, блискучі, супротивні, з добре виявленим жилкуванням. Квітки правильні, двостатеві, 5-пелюсткові, рожеві або білі, зібрані по 2—4 на верхівках пагонів. Плід — з 2 листянок. В умовах Аджарії цвіте з травня — червня до осені.
Поширення. Походить з Індонезії. На теренах колишнього СРСР — в оранжерейній культурі як декоративна рослина. На Чорноморському узбережжі Кавказу вирощується у відкритому грунті як однорічна культура Сировина. В медичній промисловості використовують надземну частину рослини. Заготовляють у фазі масового цвітіння, коли в листі відмічено максимальний вміст алкалоїдів. Аптеками не відпускається.
Хімічний склад. З трави Барвінка рожевого виділено понад 60 алкалоїдів, які належать до групи індольних. Серед них: вінбластин, вінкристин, лейрозин, лейрозидин, лейрозивін, ровідин та інші.
Фармакологічні властивості і використання. Алкалоїди Барвінка рожевого виявляють протипухлинну, антибактеріальну й гіпотензивну активність. В онкологічній практиці застосовують два протипухлинні препарати: вінбластин і вінкристин. У зарубіжній народній медицині Барвінка рожевого використовують при гіпертонії, діабеті, кровотечах, для лікування і очищення ран, а у вигляді полоскань — при цинзі й зубному болі. Свіжий сік рослини використовували при укусах ос.
Лікарські форми і застосування. Вінбластин (Vinblastmum, Vincaleucoblastine) застосовують внутрішньовенно при генералізованих формах лімфогранулематозу, лімфо- і ретикулосаркомі та при хоріонепітеліомі матки; протипоказаний при лейкопенії. Вінкристин (Vincristinum, Oncovin) застосовують внутрішньовенно в комплексній терапії гострого лейкозу, при лімфосаркомі, саркомі Юїнга. Розевін (Rosevinum) — вітчизняний аналог вінбластину.