Бедринець ломикаменевий - бедренец камнеломковый
Багаторічна трав'яниста гола або короткопухнаста кореневищна рослина родини селерових (зонтичних). Кореневище багатоголове, гіллясте. Стебло пряме, тонкоребристе, розгалужене, штриховане, з виповненою серединою, 25—60 см заввишки. Прикореневі й нижні стеблові листки довгочерешкові перисторозсічені або перисті; серединні стеблові — перистороздільні, з округло-яйцевидними, тупими, зубчастими, надрізаними або роздільними сегментами; верхні — у вигляді піхов, без пластинок. Квітки дрібні, білі або рожевуваті, 5-пелюст-кові, в складних зонтиках. Плід — двосім'янка. Цвіте у червні — серпні.
Поширення. Росте розсіяно по всій території України у мішаних лісах, на узліссях, сухих луках, схилах, у чагарниках.
Заготівля і зберігання. Використовують коріння (Radix Pimpinellae saxifragae), яке заготовляють восени або рано навесні. Корені миють водою і сушать на відкритому повітрі або в теплому приміщенні. Сухої сировини виходить 20%.
Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад. Коріння Бедринця ломикаменевого містить ефірну олію (0,3—0,5%), умбеліферон, пімпінелін, ізопімпінелін, бергаптен, ізобергаптен, сапоніни, дубильні й смолисті речовини, цукри, органічні кислоти тощо.
Фармакологічні властивості і використання. Рослина входить до фармакопей багатьох країн світу. На теренах колишнього СРСР використовується лише в народній медицині. Галенові препарати Бедринця ломикаменевого виявляють спазмолітичну, протизапальну та сечогінну дію. Вони сприяють нормалізації функціонування травного тракту, збуджують видільну функцію шлункових залоз, мають відхаркувальні та протикашльові властивості. В травниках 16 ст. Бедринець ломикаменевий згадується як засіб, який застосовували для профілактики і лікування чуми, холери і раку, при захворюваннях матки. Настій або настойку кореневища з корінням використовують як відхаркувальний засіб при катарі верхніх дихальних шляхів, при ларингітах, трахеїтах, бронхіті, запаленні легень, бронхіальній астмі та коклюші. Ефективним є використання Бедринця ломикаменевого при сольових діатезах, нирковокам'яній хворобі, захворюваннях печінки, хронічному гастриті зі зниженою кислотністю, атонії кишечника, метеоризмі, набряках та подагрі. Зовнішньо у вигляді полоскань препарати Бедринця ломикаменевого застосовують при ангіні, ларингіті, скарлатині. Свіжий сік рослини з успіхом використовується для знебарвлювання пігментних плям. Порошок кореневищ додають до зубних паст і порошків. Напровесні з молодих прикореневих листків Бедринця ломикаменевого готують свіжі салати, які включають до лікувально-профілактичного харчового раціону.
Лікарські форми і застосування.
Внутрішньо — настойку коріння і кореневищ (у співвідношенні 1:10, на 70%-ному спирті, настоюють у закритому посуді 7 днів) по 15—20 крапель 3—4 рази на день;
відвар коріння і кореневищ (1 столова ложка на 2 склянки окропу) по півсклянки 3—4 рази на день {можна з медом).
З Бедринця ломикаменевого готують вітамінний весняний салат: пошатковане листя Бедринця ломикаменевого (40 г), редиску (10 г) та цибулю (40 г) заправити сметаною або майонезом (40 г), зверху покласти кусочки одного вареного яйця.