Обережно ОТРУТА
Є такий вислів: «Блекоти об'ївся». Зазвичай його вживають щодо людей, які поводяться не зовсім нормально. Цей вислів має підґрунтя, оскільки потрапляння в організм блекоти значно порушує звичайну поведінку людини.
Блекота чорна — дворічна трав'яниста рослина з неприємним запахом. Висота її стебла — 30-40 см. Прикореневі листки черешкові, а стеблові — сидячі, напівстеблообгортні, довгастояйцеподібні, великозубчасті з країв. Зверху вони темно-зелені, а зісподу — більш світлі. Уся рослина опушена м'якими волосками. Квітки великі, неправильнодзвоникоподібні, з брудно-жовтим віночком, цвітуть у червні-серпні. Плід — глечикоподібна коробочка з кришечкою, дозріває у липні-серпні. Насіння численне, сіро-буре. Блекота чорна — рудеральна (сміттєва) рослина. Трапляється біля житла, вздовж доріг, на городах і перелогових луках. Зростає по всій території середньої смуги Росії. Трапляється також у Сибіру (Західному і Східному), на північ заходить до 60° північної широти, є у Забайкаллі (Бурятія, Читинська область). Поширена по всій території України.
Потрібно пам'ятати, що рослина дуже отруйна, тому будь-яке застосування препаратів з неї повинно бути узгоджене з лікарем - фітотерапевтом.
Токсичні властивості мають усі частини рослини, які містять сильнодіючі алкалоїди — гіосціамін, скополамін та атропін, але найчастіше отруюються насінням. При отруєнні спочатку виникають сухість у роті та почервоніння шкірних покривів, потім — висипання на шкірі, спрага, нудота і блювання, порушення серцевої діяльності, судоми, і, нарешті, психічні розлади. З'являються симптоми досить швидко: від 10 хв. до 15 год. При виникненні перших ознак отруєння необхідно викликати лікаря. Блекоту та її препарати застосовують у медицині, але тільки за призначенням лікаря.