Буквиця лікарська - буквица лекарственная
На перелогових луках часто можна побачити куртини, а інколи й суцільні зарості цієї рослини. Буквиця — багаторічна шорстковолосиста рослина. Стебло її прямостійне, малорозгалужене, 20-80 см заввишки. Листки супротивні, прості, яйцеподібні, біля основи серцеподібні, хвилясті з країв. Прикореневі листки — у розетці, довгочерешкові; стеблові — сидячі. Квітки неправильні (зигоморфні), пурпурні, утворюють щільні колосоподібні суцвіття. Рослина цвіте у травні-червні, в північних областях — у липні. Плід — з 4 горішків. Як правило, трапляється у мішаних лісах, на галявинах, луках, у перелісках і серед чагарників. В Україні росте майже на всій її території у подібних місцях.
У народній медицині з лікарською метою використовують траву, зібрану під час цвітіння. Ножицями або секатором зрізають верхівки рослини завдовжки до 30см. Зібрану сировину сушать під укриттям чи у добре вентильованому приміщенні. Зберігають у сухому місці з доступом повітря.
Сировина буквиці має комплексний хімічний склад. Трава рослини містить дубильні речовини (приблизно 15%), бетоніцин, турицин, смолисті речовини, органічні кислоти, каротиноїди та сліди ефірної олії.
З народного досвіду відомо, що буквиця має протизапальні, відхаркувальні, жовчогінні, сечогінні, проносні властивості. Її препарати регулюють артеріальний тиск, посилюють кровообіг, поліпшують травлення та обмін речовин. У народній медицині настої трави використовують при туберкульозі легень, стійкому кашлі з виділенням гнійного харкотиння, бронхіальній астмі, кашлюку, гіпертонічній хворобі, запальних процесах сечовивідних шляхів, захворюваннях травного тракту, зокрема при жовтяниці (гепатиті), гіперацидному гастриті, діареї, а також при нервових захворюваннях, епілепсії, облітеруючому ендартериїті нижніх кінцівок, подагрі та поліартриті.
Вживання препаратів рослини внутрішньо протипоказане при вагітності.
Зовнішньо настій буквиці застосовують при золотусі (алергічний діатез), варикозному розширенні вен, раку шкіри, пітливості ніг і для загоєння ран.
Настій трави. 2-3 столові ложки трави на 200 мл окропу. Нагрівають на водяній бані протягом 10 хв., проціджують, віджимають, доводять кип'яченою водою до початкового об'єму. Приймають по 1 столовій ложці 3-4 рази на день.
Настій трави. 2 столові ложки на 200 мл окропу, додають 2 столові ложки портвейну, кип'ятять 5 хв., настоюють суміш протягом 20 хв., проціджують. Приймають по 2 столові ложки зранку і ввечері при легеневій кровотечі.
Ванни з настою трави (зовнішнє). 500 г трави заварюють у 5 л окропу. Для місцевих ванн при пітливості ніг.
Припарки з коріння (зовнішнє). 500 г свіжого коріння заливають окропом, запарюють 10 хв., проціджують. Тепле коріння загортають у марлю і прикладають до хворих місць. Тримають, доки не охолоне. Процедуру повторюють декілька разів на день. При раку шкіри.