Бузок звичайний - сирень обыкновенная
Бузок — це не тільки чудова рослина, подарована природою, прекрасна й запашна. Це і картини відомих художників (П.Д. Кончаловський), і музичні твори (романс С.В. Рахманінова «Бузок»), і обов'язковий кошик білого бузку після концертів С.В. Рахманінова від однієї з його шанувальниць. Тяжкі грона суцвіть, росисті й духмяні, надихали поетів і художників. Згадаємо портрет чудової поетеси Анни Ахматової роботи Н. Альтмана — усюди бузок. Крім естетичної привабливості, у рослини є ще й інші якості, дещо приховані її художніми особливостями. Виявляється, у народній медицині бузок застосовують для лікування багатьох хвороб, незважаючи на його токсичні властивості.
Батьківщина рослини — Балкани, але зараз її настільки широко вирощують як декоративну, що мало хто про це пам'ятає.
Це листопадний кущ заввишки 2-5 м. Листки супротивні, яйцеподібні, цілокраї. Квітки двостатеві, зазвичай з бузковим чи фіолетовим, рідше білим віночком, зібрані у китиці. Цвітуть у травні. Плід — коробочка, дозріває у липні-серпні.
З лікарською метою використовують квітки і листя рослини, які заготовляють під час цвітіння. Квітки звільняють від основи суцвіть, сушать спочатку на сонці, а потім під укриттям на повітрі. Листки сушать під укриттям на повітрі чи у добре провітрюваному приміщенні. Готову сировину зберігають у сухому місці.
Квітки містять ефірну олію, глікозид сирингін та інші складні органічні речовини. У листках є аскорбінова кислота (вітамін С) (до 200 мг%).
Препарати бузку використовують тільки у народній медицині. Застосовують їх як потогінний засіб та такий, що збуджує апетит. Вживають при бронхітах, бронхіальній астмі, набряках ниркового походження. Настойку квіток використовують при виразці шлунка, ревматизмі, ревматоїдному поліартриті, невралгії та артралгії, задишці. Чай з квіток бузку п'ють при епілепсії. Свіжі подрібнені листки бузку прикладають до наривів та ран для прискорення дозрівання і загоєння.
Відомо, що у квітках бузку багато нектару, але дістати його бджоли не можуть через короткий хоботок. Тому вони застосовують «військову хитрість». Щоб дістатися до омріяного солодкого сиропу, комахи прогризають у трубочці квітки, біля її основи, дірочку і смокчуть нектар. Робота досить трудомістка, проте виправдана: у кінці травня — на початку червня різко знижується кількість медоносів, і бджоли добувають солодку їжу за будь-яку ціну.
Настій листків. 10 г листків на 200 мл окропу, настоюють 8 год., проціджують. Приймають по 1 столовій ложці 3 рази на день.
Мазь (зовнішнє). 1 частина порошку листків чи бруньок на 4 частини вазеліну. Втирають при невралгії та артралгії.
Попереджаємо, що рослина отруйна. Без призначення фітотерапевта її використання небезпечне!