Білозір болотний - белозор болотный
Обережно ОТРУТА !
Багаторічна трав'яниста кореневищна рослина родини білозерових. Стебло прямостояче, просте, ребристе, 8—40 см заввишки. Стебловий листок один, глибоко-серцевидний, стеблообгортний. Прикореневих листків багато, вони довгочерешкові, овальні, з серцевидною основою. Квітки одиничні, правильні, двостатеві, 5-пелюсткові, білі з темними жилками. Плід — коробочка. Цвіте у липні — серпні.
Поширення. Росте на вологих луках, по болотах, берегах річок і озер на Поліссі, рідше — в Лісостепу.
Хімічний склад. Трава містить сапоніни, гіркоти, дубильні речовини (3,6—7,2%), флавоноїди.
Сировина. Використовують траву, зібрану під час цвітіння рослини.
Рослина неофіцинальна.
Потрібно пам'ятати, що рослина дуже отруйна, тому будь-яке застосування препаратів з неї повинно бути узгоджене з лікарем - фітотерапевтом.
Фармакологічні властивості і використання. Білозір болотний поліпшує серцево-судинну діяльність, заспокійливо діє на нервову систему, виявляє в'яжучу, сечогінну, кровоспинну й ранозагоювальну дію. Настій трави і коріння вживають при серцево-судинних захворюваннях, які пов'язані з неврозами, а також при захворюваннях печінки, шлунково-кишкового тракту, при кровотечах, кровохарканні та епілепсії. Відвар квіток використовують і при гонореї, а відвар насіння — при кашлі та хворобах очей.
Лікарські форми і застосування. Настій трави (1 чайна ложка на півтори склянки окропу, настоюють до охолодження, проціджують) по 1 столовій ложці тричі на день.
Рослина отруйна!