Не тільки частуха, а й деякі інші рослини названої її іменем родини відомі як харчові рослини, наприклад, стрілолист.
Частуха подорожникова — трав'янистий багаторічник заввишки до 80 см. Кореневище у неї товсте і коротке. Листки довгочерешкові, утворюють прикореневу розетку, звужені чи дещо серцеподібні. Листкова пластинка коротша, ніж черешок, завдовжки до 15 см і завширшки до 7 см, з товстими поздовжніми жилками. Квітки білі чи блідо-рожеві, невеликі, зібрані у пірамідальне волотисте суцвіття, цвітуть у червні-серпні. Найчастіше частуха трапляється у вологих і багнистих місцях, по берегах річок, ставків та інших водойм, у канавах, на вологих луках у лісовій і лісостеповій зонах середньої смуги Росії та у подібних місцях в Україні.
В їжу вживають кореневища рослини. Вони містять багато крохмалю, ефірну олію та смолисті речовини. У південних областях Росії кореневища їдять печеними.
В Авіценни є згадка про те, що частуху використовували для розсмоктування наривів, пили настій коренів при болях у внутрішніх органах і сечокам'яній хворобі для розчинення каменів, а також при виразках у кишечнику.
Сучасна наукова і народна медицина частуху як лікарський засіб не застосовує.