Невеликий (до 50 см заввишки) півкущик родини губоцвітих. Стебло прямостояче або підведене, дуже гіллясте, в нижній частині здерев'яніле; гілки трав'янисті, тонкі, чотиригранні, сірувато-опушені. Листки дрібні (5—10 см завдовжки), супротивні, коротко-черешкові, видовжено-ланцетовидні, сіруваті, густо опушені, цілокраї, з крапчастими залозками і загорнутими донизу краями, дуже запашні. Квітки дрібні, неправильні, в пазушних півзонтиках, що утворюють несправжні кільця, зібрані у рихлі китицевидні суцвіття; віночок двогубий, лілувато-рожевий, рідше білий. Плід складається з чотирьох однонасінних горішкоподібних часток. Цвіте у червні — липні.
Поширення. Батьківщина чебрецю звичайного — західні райони Середземноморського узбережжя. На півдні України його культивують як ефіроолійну рослину.
Заготівля і зберігання. Для медичних потреб використовують свіжу (для добування ефірної олії — Oleum Thymi) або сушену траву чебрецю (Herba Thyrni vulgaris). Заготівлю проводять у два строки: перший укіс — в період масового цвітіння рослини, другий — за півтора — два місяці до кінця вегетації. Скошену траву сушать, обмолочують, а потім на решеті відділяють квітки і листя від стебел, які відкидають. Готову сировину зберігають у сухому, добре провітрюваному приміщенні. Строк придатності — 3 роки.
Хімічний склад. Трава чебрецю звичайного містить ефірну олію (0,8—1,2%), флавоноїди (лютеолін, лютеолін-7-глюкозид, лютео-лін-7-диглюкозид), тритерпенові (урсолова, олеанолова, тимунова), оксикоричні і інші кислоти. До складу ефірної олії входять тимол (до 42%), карвакрол, цимол, пінен, борнеол, каріофілен, ліналоол і інші терпеноїди.
Фармакологічні властивості і використання. У науковій медицині використовують тимол і пертусин. Зовнішньо тимол застосовують для дезинфекції ротової порожнини, зіву й носоглотки, для лікування грибкових уражень шкіри, у стоматологічній практиці. Всередину його призначають як антисептичний засіб при поносах і метеоризмі для зменшення бродіння в кишечнику і як глистогінний засіб при анкілостомідозі, трихоцефальозі та некаторозі. Пертусин застосовують як відхаркувальний засіб при бронхітах і коклюші. Галенові препарати чебрецю звичайного використовують при тих же захворюваннях, що й препарати чебрецю плазкого.
Лікарські форми і застосування.
1. Пертусин (Pertussinum) приймають по 1 столовій ложці (дітям — від половини чайної до 1 десертної ложки) 3 рази на день.
2. Тимол (Thymolum) застосовують для дезинфекції ротової порожнини, зіву й носоглотки (полоскання 0,05—0,1%-ним розчином), для лікування епідермофітії і актиномікозу (в останньому випадку здебільшого застосовують 10%-ний масляний розчин тимолу, яким заповнюють широко розтяту порожнину абсцесів), для знеболювання дентину (у складі рідини Гартмана), при поносах і метеоризмі (приймають всередину по 0,1 г 2—3 рази на день) і як глистогінний засіб. При анкілостомідозі за 1—2 дні до лікування, під час лікування і протягом 1—2 днів після лікування призначають напіврідкі страви без жирів і алкоголю. Напередодні лікування дають сольове проносне. Зранку в день лікування натщесерце дають тимол в капсулах або в порошку з цукром в таких добових дозах: дітям віком 2—5 років — 0,2—0,5 г, 6—8 років — 0,6—0,8 г, 9—10 років— 1 — 1,2 г, 11 — 15 років— 1,2—2 г, у віці 16—20 років —2,5—3 г, 21—50 років — 4 г, старішим 50 років — 3 г. Дітям віком до 2 років тимол не призначають. Добові дози ділять на 4 частини і дають одну за другою з перервами 15—20 хвилин. Через півтори години дають сольове проносне. Лікування проводять 3 дні підряд. Повторення курсу лікування, дозволяється через 2—3 тижні. Курс лікування трихоцефальозу складається з 5—6-денних циклів. Добова доза тимолу для дорослого 0,75—1 г. Всю дозу приймають зранку натщесерце. На шостий день увечері призначають сольове проносне (рицинова олія протипоказана). Після 6 днів приймання роблять перерву на 6 днів. Дітям препарат призначають з розрахунку 0,05 г на кожен рік життя на прийом (по наведеній схемі). Найвищі дози тимолу дорослим при вживанні всередину: разова 1 г, добова 4 г. Тимол протипоказаний при декомпенсації серцевої діяльності, хворобах печінки і нирок, виразкових захворюваннях шлунка і кишечника, при вагітності. Тимол використовують також як консервант для деяких фармацевтичних препаратів.