Добре відома народна прикмета: у кінці квітня — на початку травня настають холоди — зацвітає черемха. Цей час так і називають — «черемхові холоди». Ароматні, ніжні китиці білосніжних квітів оспівані поетами і художниками. Надзвичайно гарно виглядає квітуча черемха на фоні перших зелених листочків!
Зазвичай це невисоке дерево чи кущ з чорно-сірою корою. Листки чергові, еліптичні, зубчасті. Квітки дрібні, правильні, білі, у густих пониклих китицях. Плід — блискуча чорна ягода (кістянка), дужа терпка на смак — «набиває оскому». В Україні черемха росте по всій території серед чагарників, у лісах на вологих місцях, її часто вирощують у садах.
Для виготовлення ліків використовують плоди, квітки, кору молодих гілок і листя черемхи. Збирають квітки, листки і кору навесні, а плоди — у міру їхнього дозрівання, у кінці липня — серпні. Сушать кору, квітки і листя
на папері чи тонкій тканині під укриттям на повітрі або в добре провітрюваних приміщеннях. Плоди сушать на сонці чи у спеціальних сушарках.
Різнобічна лікарська дія черемхи зумовлена комплексним хімічним складом усіх її частин. Квітки, плоди, листя і кора рослини містять флавоноїди, вуглеводи, спирти, стероїдні сполуки, різні вітаміни, дубильні речовини, ефірну олію та альдегіди.
У науковій медицині використовують плоди черемхи, які виявляють в'яжучу, протизапальну і фітонцидну дію. Настій ягід застосовують для лікування різних шлунково-кишкових захворювань (ентеритів, колітів, дизентерії). Цілющі властивості мають киселі та морси з плодів черемхи. Настій сушених ягід допомагає при проносах, а свіжий сік виявляє ранозагоювальну дію.
У народній медицині використовують, крім плодів, ще й квітки, листя і кору рослини. Настій кори — чудовий сечогінний, потогінний і протигарячковий засіб. Настій листків і квіток застосовують зовнішньо у вигляді примочок і промивань при запальних захворюваннях очей (кон'юнктивітах, блефаритах, кератитах).
У місцях масового зростання черемхи місцеве населення начинює її ягодами пироги, додає черемхове борошно у тісто. Дуже оригінальний на смак кисіль з черемхового борошна (перемелюють сушені ягоди разом з кісточками). Виходить чудовий десерт з мигдальним ароматом.
Черемха — ранній медонос. Її медова продуктивність 20-35 кг з 1 гектара заростей. Нектар з 100 квіток містить близько 15 мг цукру, крім того, бджоли збирають черемховий пилок.
Настій плодів. 1 столову ложку сушених плодів заварюють у 200 мл окропу, настоюють, проціджують. Приймають по 1/2 склянки 2 рази на день за півгодини до їди (у випадку, якщо настій використовують як сечогінний засіб — приймають по 1 столовій ложці 3-5 разів на день).
За даними українських авторів, насіння черемхи має токсичні властивості завдяки вмісту ціаногенної сполуки амігдалину. Вживання значної кількості товчених плодів може спричинити загальне нездужання і блювання. І.М. Носаль радить не товкти сушені плоди для начинки пирогів, а розмочувати їх у теплій воді, а черемхове борошно додавати у тісто лише для ароматизації, у невеликій кількості.
Настій кори. 5 г сировини заварюють у 200 мл окропу, настоюють, проціджують. Приймають по 1 столовій ложці 3 рази на день.
Настій квіток чи листків (зовнішнє). 1 чайну ложку сушеної сировини на 200 мл холодної кип'яченої води, настоюють протягом 8 год., проціджують. Для примочок і промивань.
Чи потрібно навесні ламати у величезних кількостях черемху для букетів, якщо вона настільки корисна? Задумайся, читачу!