Діоскорея ніппонська - диоскорея ниппонская

Діоскорея ніппонська (Dioscorea nipponica);диоскорея ниппонская

Дводомна багаторічна трав'яниста ліана родини діоскорейних. Має горизонтальне розгалужене ко­ричнювато-буре кореневище, від якого відходять тонкі жорсткі ко­рені. Стебло витке, просте, голе, до 4—4,5 м завдовжки. Листки чергові, короткоопушені; нижні — 5—7-лопатеві, широко-серцевидні, верхні — цілісні, трикутні. Квітки одностатеві, дрібні, жовтаво-зе­лені, зібрані в прості колосовидні суцвіття. Плід — коробочка. Цвіте у липні — серпні.

Поширення. Діоскорея ніппонська трапляється в зріджених широко­листяних лісах, на узліссях, на спадистих схилах гір, по долинах річок на півдні Приморського краю. На Далекому Сході рослину вирощують.

Заготівля і зберігання. Для виго­товлення ліків використовують кореневища, їх заготовляють з кінця квітня і до глибокої осені. Викопані кореневища обтрушу­ють від землі, звільняють від сте­бел і гнилих частин, ріжуть на куски завдовжки 7—8 см, миють у холодній воді й після поперед­нього пров'ялювання на сонці су­шать у сушарках при температурі 60—70°. Строк придатності — 1 рік. Сировина йде на виготовлен­ня препарату поліспоніну, апте­ками не відпускається.

Хімічний склад. Кореневища цієї рослини містять 6—8% сапонінів, серед яких найважливішим є сте­роїдний діосцин.

Фармакологічні властивості і ви­користання. Одержаний з росли­ни неогаленовий препарат поліспонін має виражені антисклеро­тичні властивості. Він знижує кількість холестерину в крові, підвищує коефіцієнт лецитин/хо­лестерин, що зменшує вірогід­ність відкладення холестерину в артеріальних судинах, знижує ар­теріальний тиск, покращує функ­цію серця, розширює периферич­ні судини, збільшує діурез. Основ­ним показанням до призначення поліспоніну треба вважати атеро­склероз (загальний, церебральний або коронарний), особливо, якщо він супроводиться гіпертонією чи стенокардією.

Лікарські форми і застосування.

Внутрішньо — поліспонін (Polysponinum) по 1 таблетці 2—3 рази на день після їди. Курс лікування 3—4 місяці 20—30-денними циклами, між якими роблять перерви на 7—10 днів. При не­обхідності курс лікування повторюють після 4—6-місячної перерви.