Дерен справжній - кизил обыкновенный
На півдні Росії та за її межами, а також у Криму «першою ластівкою» весни є квітування дерену. Зацвітає він ще до розпускання листя. Восени кущі рослини стають багряного кольору, вигинаючись під вагою плодів.
Дерен справжній — кущ чи невисоке дерево заввишки до 8 м (на Кавказі трапляються дерева до 9 м заввишки з діаметром стовбура до 45 см). Листки дерену прості, завдовжки 3-8 см, з добре помітним перистим жилкуванням. Жовті дрібні квітки зібрані у зонтикоподібні суцвіття, зацвітають у березні-квітні. Плід — соковита кістянка з червоним, рожевим чи жовтим позаоплоднем, дозріває у серпні-вересні. У Росії дерен поширений на південному заході й у передгір'ях Кавказу, до висоти 1200 м над рівнем моря. Росте у підліску дубових та грабових лісів, інколи утворює чисті зарості. В Україні росте у лісах та серед чагарників у Криму, на Прикарпатті, у західній частині Карпат, в інших областях трапляється рідко.
З лікарською метою використовують листки, плоди та кору. Рослину застосовують тільки у народній медицині.
Плоди дерену містять до 14% цукрів (глюкози і фруктози), дубильні речовини (до 10%), органічні кислоти (яблучну, лимонну, янтарну) (до 3,5%), флавоноїди й антоціани. Крім того, до їхнього складу входять аскорбінова кислота (вітамін С), ефірна олія та пектинові речовини. В корі містяться гіркоти та глікозид корнін. Листки багаті на дубильні речовини (до 15%).
Ще у часи Гіппократа були відомі цілющі властивості дерену. Листя застосовували у вигляді відвару при захворюваннях шлунка. Відвари кори і коріння використовували при малярії, зовнішньо їх призначали при фурункульозі. Плоди і в наш час широко застосовують у народній медицині як в'яжучий (при розладах діяльності шлунково-кишкового тракту), протицинготний, тонізуючий, протигарячковий засіб та такий, що збуджує апетит. Вживання свіжих плодів дерену корисне для хворих на цукровий діабет та людей, схильних до нього (сік з плодів знижує рівень цукру в крові, одночасно посилюючи ферментативну секрецію підшлункової залози).
На Кавказі місцеве населення готує з плодів рослини національний продукт — дереновий лаваш. Для цього ягоди звільняють від кісточок та варять до отримання однорідної маси. Потім її розкладають тонким шаром на дошках і висушують на відкритому повітрі. Концентрат містить до 40% цукру і багатий на вітаміни. Крім цінних смакових якостей, він має протицинготні властивості.
Плоди дерену сушать, маринують, готують з них варення і джем, пастилу і сік.
Квітучий дерен із задоволенням відвідують бджоли — не стільки для збирання нектару (його у квітках небагато), скільки для заготівлі перги — зимові запаси вже з'їли, а пилок дерену — підмога, весняний білковий корм.
Настій плодів. 5-10 г сухих плодів на 200 мл окропу. Заварюють та п'ють як чай. При проносі та шлункових кровотечах.