Деревій щетинистий - тысячелистник щетинистый

Багаторічна трав'яниста відлегловолохато-повстиста рослина роди­ни айстрових (складноцвітих). Стебла прямостоячі, прості, 30—60 см заввишки. Листки лінійні або вузьколанцетні; прикорене­ві — короткочерешкові, всі інші — сидячі. Серединні стеблові листки 4—6 см завдовжки і 0,8—1,2 см завширшки, двічі перисто розсі­чені на вузькі нитковидні частки; сегменти першого порядку розта­шовані по центральній жилці на віддалі 2,2—4 мм. Кінцеві частки листків щетиновидно-лінійні, бли­зько 0,2 мм завширшки. Квітки зібрані в дрібні кошики, що утво­рюють щиток; крайові маточкові квітки язичкові, білі або трохи жовтаві, серединні — трубчасті, двостатеві; язички крайових кві­ток 0,9—1,5 мм завдовжки і 1—2 мм завширшки, з трьома неве­личкими тупими частками на вер­хівці. Плід — сім'янка. Цвіте у травні — вересні.

Поширення. Росте на степах, сухо­дільних луках, біля доріг по всій території України, але найбільше його в Степу і в Криму.

Заготівля і зберігання. Для ви­готовлення ліків використовують траву (Herba Millefolii) і квітки (Flores Millefolii). Заготівлю проводять від початку до сере­дини цвітіння рослини. Зрізують верхівки стебел завдовжки 15 см, а на нижній, грубій частині стеб­ла обривають листя. Заготовляючи квітки, зрізують лише суцвіття з квітоносами так, щоб довжина квітоносів не перевищувала 4 см. Сушать під наметами або на го­рищі, розкладаючи тонким (5—7 см) шаром і періодично пере­вертаючи. Сухої сировини вихо­дить 30—33%. Строк придатно­сті — 5 років. Сировина відпуска­ється аптеками.

Хімічний склад. Трава містить ефірну олію (до 0,8%), флаво­ноїди (лютеолін-7-глікозид, ру­тин), сесквітерпени (матрицин, мілефолід, балханолід), дубильні й гіркі речовини, ахілеїн, вітамін К, органічні кислоти (оцтова, му­рашина, ізовалеріанова) та інші речовини. До складу ефірної олії входять проазулен, а- і В-пінени, камфора, борнеол, туйон, цинеол, каріофілен тощо.

Фармакологічні властивості і ви­користання. Комплекс хімічних речовин, що є в рослині, забез­печують їй багатосторонні тера­певтичні властивості. Насамперед, галенові препарати Деревія щетинистого виявля­ють ефективну кровоспинну дію й використовуються при легене­вих, кишкових, гемороїдальних і носових кровотечах, при кровоте­чах з ясен і ран, а також при мат­кових кровотечах (при запальних процесах, фіброміомах, надмір­них місячних). Використовуючи Деревій щетинистий як кровоспинний засіб, слід надавати перевагу препаратам з листя, бо квітки рослини такої дії не виявляють. Поряд з цим препарати Деревія щетинистого подразнюють за­кінчення смакових нервів і поси­люють секреторну активність шлунка, розширюють жовчні про­токи і збільшують жовчовиділен­ня в дванадцятипалу кишку, під­вищують діурез, купірують спас­тичний біль у кишечнику, й це зумовлює використання їх при зниженому апетиті, гіпоацидному гастриті, виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, виразкових спастичних колітах, метеоризмі, при хворобах печін­ки, нирок і сечового міхура. При зовнішньому використанні як кро­воспинного, протизапального, ба­ктерицидного та дерматонічного засобу препарати деревію щетинистого дають ефект при гніздо­вому облисінні (Alopecia areata), надмірній жирності шкіри, вуг­рах, геморої й герпесі, сприяють загоюванню свіжих і нагноєних ран, виразок, фурункулів і луска­того лишаю, стимулюють ріст во­лосся. У народній медицині дере­вій використовують ще ширше. Крім усіх вищезазначених випад­ків, його вживають всередину як засіб, що регулює обмін речовин, при запамороченні, нудоті, голов­ному болі, безсонні, істерії, хло­розі (бліда неміч), малярії й ту­беркульозі легень, при проносах, нирковокам'яній хворобі, нічному нетриманні сечі, нічних полюціях і білях, для регулювання менстру­ацій і стимулювання виділення молока у матерів-годувальниць та як протиглисний засіб. Самостій­но траву деревію застосовують рідко. Частіше її використовують у суміші з іншими лікарськими рослинами. Деревій щетинистий входить до складу проносного чаю, протигеморойного чаю, апе­титних чаїв та шлункових чаїв. До складу лікувально-профілак­тичного харчового раціону корис­но включати салати, приготовані з доданням невеликої кількості молодих листочків деревію щетинистого. Слід пам'ятати, що над­мірне й тривале вживання його спричинює запаморочення та ви­сипи на шкірі.

Лікарські форми і застосування

Внутрішньо— настій трави (15 г, або 2 столові ложки сировини на 200 мл окропу) п'ють теплим по по­ловині — третині склянки 2—3 рази на день при гастритах, виразковій хворобі та як кровоспинний засіб;

ек­стракт деревію рідкий (Extractum Millefolii fluidum) приймають по 40—50 крапель 3 рази на день;

свіжий сік рослини, підсолоджений медом, вжи­вають по 1 чайній ложці три рази на день для збудження апетиту, покра­щення обміну речовин, при гепато­холециститах та гінекологічних хворо­бах (метрорагії);

настойку трави (30 г сировини на 100 г горілки, настою­ють 7 днів) по 20 крапель 3 рази на день перед їдою при дисменореї, сте­нокардії, кишкових спазмах;

суміш 0,15 г порошку листя деревію щетинистого і 0,15 г порошку листя кро­пиви дводомної приймають перед їдою три рази на день як кровоспинний і протизапальний засіб;

дві столові ложки суміші трави деревію щетинистого, звіробою звичайного, золо­тотисячника малого, рутки лікарської, трави і кореня цикорію звичайного та листків подорожника великого, взятих порівну, варять 10 хвилин у 2 склянках води, настоюють пів­години і п'ють по півсклянки три рази на день за півгодини до їди про­тягом 1—2 місяців при гіпоацидному гастриті;

дві столові ложки суміші трави деревію щетинистого, кореневищ аїру тростинового, бруньок берези по­вислої та листя мучниці звичайної у співвідношенні 2:1:1:2 варять 5—7 хвилин у 500 мл води, настоюють півгодини і випивають протягом дня за 4 рази при запаленні сечового міхура;

салат: молоде листя деревію щетинистого витримують 1 хвилину в окропі, подрібнюють, змішують з підготовле­ними для салату капустою і цибулею, солять і заправляють рослинною олією (на 150 г квашеної капусти беруть 25 г зеленої цибулі, 5 г листя дере­вію, 10 г олії та сіль).

Зовнішньо — настій трави (2 столові ложки сировини на 500 мл окропу, на­стоюють одну годину) для обмивань, примочок, компресів (при вуграх, для лікування ран, виразок і фурункулів), місцевих ванн (при геморої, лускатому лишаї й корості) і для втирань (1 раз на день для стимулювання росту во­лосся);

настій квіткових кошиків (3 чай­ні ложки сировини на 200 мл окропу, настоюють 30 хвилин, проціджують, охолоджують) для компресів при над­мірній жирності шкіри обличчя; три чайні ложки суміші квіткових кошиків деревію щетинистого, трави фіалки три­колірної і шишок хмелю звичайного, взятих порівну, заливають склянкою окропу, настоюють 30 хвилин, проціджують, охолоджують і застосовують цей настій так, як у попередньому про­писі;

маска на обличчя при надмірній жирності шкіри: настій квіткових ко­шиків деревію щетинистого (3 чайні лож­ки на 200 мл окропу) змішують з по­рошком сухого молока, крохмалем або борошном і одержану кашку наносять на обличчя, а через 15—20 хвилин зми­вають (так само можна використовува­ти і наведений вище настій суміші квіт­кових кошиків деревію щетинистого, тра­ви фіалки триколірної і шишок хмелю звичайного);

суміш свіжорозтертої тра­ви деревію щетинистого з прованською олією (у співвідношенні 1:10) для зма­щування уражених ділянок шкіри (при опіках, фурункулах і туберкульозі шкі­ри) і для втирань (1 раз на день при гніздовому облисінні).