Дивина прегарна - коровяк великолепный
Дво- або однорічна трав'яниста короткоповстиста рослина родини ранникових. Стебло прямостояче, кутасте, розгалужене, 60—120 см заввишки. Листки видовжені, цілокраї, на кінцях поступово звужені; стеблові — з трохи серцевидною основою. Квітки двостатеві, неправильні, жовті, зібрані в пірамідально розгалужене суцвіття. Плід — коробочка. Цвіте у червні — липні.
Поширення. Росте на кам'янистих місцях і горбах у басейні ріки Дністра.
Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків використовують квітки (Flores Verbasci). Збирають лише віночки з тичинками, висмикуючи їх із чашечки. Заготівлю проводять у сонячну погоду після того як спаде роса і, бажано, в першій половині дня, бо квітка тримається тільки один день. Надвечір віночок в'яне і стає непридатним до використання. Сушать квітки одразу після збирання в затінку на вільному повітрі, на горищі або в теплому приміщенні з доброю вентиляцією, розкладаючи їх тоненьким шаром на тканині або папері. Сухої сировини виходить 16—18%. Зберігають у металевих коробочках або в скляному посуді з притертою пробкою. Строк придатності — 1 рік. Раніше рослина входила до складу Державної фармакопеї СРСР.
Хімічний склад. Сировина містить до 2,5% слизу, сапоніни, камедь, близько 11% цукрів (у т. ч. 3,5% глюкози), іридоїдний глікозид аукубін, флавоноїд гесперидин, каротиноїди (а-кроцетин і в-каротин), дубильні речовини, аскорбінову кислоту та сліди ефірної олії.
Фармакологічні властивості і використання. Препарати Дивини прегарної виявляють пом'якшувальну, відхаркувальну, протиспазматичну та легку наркотичну дію. Вони тамують біль, зменшують судому, набряки тканин. Дивина прегарна, як обволікаючий, знеболюючий і відхаркувальний засіб, входить до фармакопей багатьох країн світу. Окремо або в поєднанні з подібними за дією рослинами Дивину прегарну використовують при запаленнях слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, кашлі, коклюші, бронхіті, бронхіальній астмі, емфіземі й запаленні легень, кровохарканні, при захворюваннях травного каналу, печінки та селезінки, у випадках патологічного схуднення або нервового виснаження. Місцево використовують: настойку квіток — для натирань при невралгії й болі в суглобах; порошок квіток — для присипань тріщин, саден і ран, попередньо змащених морквяним соком; припарки квіток разом з листям — до ран, запальних вогнищ та опіків; сидячі ванни з квіток або коріння — при защемленні гемороїдальних вузлів. Квітки Дивини прегарної входять до складу грудних чаїв.
Лікарські форми і застосування.
Внутрішньо — настій квіток (1 столова ложка квіток на 200 мл окропу) по 1 столовій ложці через кожні 3 години як пом'якшувальний і відхаркувальний засіб;
15 г суміші взятих порівну квіток Дивини прегарної і коріння алтеї лікарської варять у 200 мл води 15—20 хв., проціджують, додають 200 г цукру, кип'ятять, поки не вийде сироп і дають пити дітям по 3—4 чайні ложки на день при кашлі;
суміш 1 столової ложки квіток Дивини прегарної і по 1 чайній ложці квіток нагідок лікарських і ромашки лікарської кип'ятять в 1 склянці води 5 хв., остуджують, проціджують, додають 1 столову ложку цукру і дають пити дітям замість риб'ячого жиру по 1 столовій ложці тричі на день при схудненні або нервовому виснаженні;
одну чайну ложку суміші взятих порівну квіток Дивини прегарної квіток калачиків лісових, квіток цмину піскового і квіток алтеї лікарської заливають 1 склянкою окропу, кип'ятять 5 хв. і п'ють по 1—2 склянки на день при кашлі у дорослих;
одну столову ложку суміші взятих порівну квіток Дивини прегарної, квіток калачиків лісових, квіток бузини чорної, квіток липи серцелистої й сушених ягід малини заливають у термосі 2 склянками окропу, парять півгодини й випивають гарячим на ніч як потогінний засіб.
Зовнішньо — чотири жмені квіток або подрібненого коріння Дивини прегарної заварюють у 5 л окропу, настоюють до охолодження і одержаний настій використовують для сидячої 15-хвилинної холодної ванни при защемленні гемороїдальних вузлів, повторюючи процедуру через 2 дні.