Гірчак перцевий - горец перечный

Гірчак перцевий (Polygonum hydropiper, синонім — Persicaria hydropiper);водяний перець, собачий перець; родина Гречкових (Роlуgопасеає);горец перечный

Гірчак перцевий, або водяний перець — не дуже показна, але надзвичайно корисна рослина. Перцем її назвали за гострий, пекучий смак.

Це трав'янистий однорічник з розгалуженим стеблом 10-70 см заввишки. Листки ланцетні, гладкі, гострі, нижні — з короткими черешками, верхні — сидячі. Квітки рожеві, інколи зеленкуваті, зібрані у рідкі переривчасті колоси. Цвітуть з липня по вересень. Плід — тригранний горішок. Росте гірчак перцевий по берегах прісних водойм, вологих луках, канавах, дорогах, зарослих болотах. У Європейській частині Росії поширений повсюдно, до 65° північної широти. Є на Кавказі, у південній частині Сибіру й на Далекому Сході, в Україні (по всій території, крім Полинового степу та Криму). Пряна, лікарська й фарбувальна рослина.

З лікарською метою заготовляють надземну частину на початку цвітіння, зрізуючи її на висоті 10-15 см від землі. Застосовують також коріння. Сушать зазвичай на відкритому повітрі під укриттям, на горищах або у сушарках при температурі 40-50 °С. Термін зберігання — 2 роки. Сировину відпускають у спеціалізованих аптеках.

Надземна частина рослини містить флавоноїди, дубильні речовини, антраглікозиди, вітаміни (аскорбінова кислота — у свіжих листках — до 200 мг%, К — 0,78 мг%), органічні

кислоти, фітостерин, аміни, слизи, гіркоти, ефірну олію, мікро- та макроелементи. У коренях є антраглікозиди, дубильні речовини і флавоноїди.

Лікувальні властивості гірчака перцевого помічені ще у давнину: його застосовували як закріплювальний засіб, при кровотечах, малярії, захворюваннях сечового міхура, водянці. Парацельс вказував на зовнішню подразнювальну, подібну до гірчиці, і знеболювальну дію рослини. Стародавні цілителі використовували гірчак перцевий як протипухлинний засіб.

У науковій медицині препарати рослини застосовують у вигляді рідкого екстракту, настою, суми флавонових речовин. Екстракт входить до складу протигемороїдальних свічок «Анестезол». Препарати гірчака перцевого переважно призначають як кровоспинний засіб при кровотечах різного походження, зокрема маткових, гіперполіменореї (надмірних менструаціях), а також при геморої. Кровоспинні властивості поєднуються зі здатністю посилювати скорочення  матки.  Цей ефект подібний до дії препаратів маткових ріжок, але у гірчака перцевого проявляється значно слабше, зате рослина має добре виражені знеболювальні властивості.

У народній медицині препарати гірчака перцевого рекомендують для лікування дизентерії, проносів, метеоризму, шлунково-кишкових колік, сечокам'яної хвороби, захворювань селезінки, гонореї, при епілепсії, істерії, екземі, суглобовому ревматизмі, туберкульозі та інших захворюваннях легень. Препарати коренів вживають при пониженій кислотності, бронхітах, ларингітах, а також як засіб, що стимулює чоловічу статеву функцію. Свіже подрібнене листя прикладають до ран для знеболення і прискорення загоєння.

У ветеринарії в такий спосіб лікують рани та гнійні виразки у тварин.

Молоді стебла й листя використовують для приготування гострих, пікантних салатів, додають їх у супи та юшки. Листя можна сушити про запас — для вживання у їжу взимку.

Водний екстракт трави гірчака перцевого при випарюванні дає жовтий барвник для фарбування бавовняних тканин, а із застосуванням протрав тканини фарбують у золотистий, сталевий та захисний (хакі) кольори.

Екстракт гірчака перцевого рідкий (аптечний препарат). Приймають по 30-40 крапель 3-4 рази на день.

Настій трави. 2 столові ложки сировини на 200 мл окропу. Нагрівають на киплячій водяній бані 15 хв., охолоджують, проціджують, доводять теплою кип'яченою водою до початкового об'єму. Приймають по 1/3 склянки 3 рази на день.

Настойка трави. Сировину у співвідношенні 1:4 настоюють на 40%-ному спирті (горілці) протягом 3-4 днів, проціджують. Приймають по 30-40 крапель 3-4 рази на день.

Свіжий сік рослини (зовнішнє). Подрібнюють свіжу траву, вичавлюють сік. Для змащування виразок.

Відвар трави (зовнішнє). 50 г сировини на 400 мл окропу. Кип'ятять 5-10 хв., проціджують. Для обмивань уражених ділянок шкіри при екземі.

Настій трави (зовнішнє). Повну жменю сухої чи свіжої трави кип'ятять 15 хв. у 2 л окропу, настоюють 20 хв., проціджують. Для сидячих ванн тривалістю 15 хв. при геморої.

Усі препарати гірчака перцевого протипоказані при гломерулонефриті та вагітності.