Однорічна однодомна трав'яниста сланка рослина родини гарбузових. Стебло шорсткоопушене, шипувате, лазяче, з розгалуженими вусиками, 3—10 м завдовжки. Листки великі, серцевидні, шорсткоопушені, 5-лопатеві; лопаті гострі, відокремлені одна від одної виразними тупими виїмками. Квітки одностатеві, одиничні, пазушні; віночок п'ятироздільний, жовтогарячий. Квітконіжки тичинкових квіток тупоп'ятигранні. Плід ягодоподібний, великий, кулястий або видовжений. Цвіте протягом червня — серпня.
Поширення. Дико росте в тропічній Америці. На Україні вирощують як харчову та кормову культури.
Заготівля і зберігання. В науковій медицині використовують насіння (Seminis Cucurbitae decorticati), в народній — м'якуш плода і плодоніжки. Насіння відпускається аптеками. Заготовляють його із зрілих плодів. Строк придатності насіння — один рік.
Хімічний склад. Плоди містять цукри (глюкоза, фруктоза, сахароза), органічні кислоти (переважно яблучна), каротин (до 6 мг %), аскорбінову (8—20 мг %), фолієву (14 мкг/100 г), пантотенову (0,4 мг %) та нікотинову (0,5 мг %) кислоти, вітамін В6 (0,13 мг %), рибофлавін, тіамін, значну кількість мінеральних речовин (калій — 170 мг % , залізо — 100, мідь — 180, фтор — 86, цинк — 240 мкг/100 г, кальцій, фосфор). До складу насіння входять жирна олія (близько 20%), фітостерин кукурбітол, смолисті речовини, органічні кислоти, вітаміни групи В, аскорбінова кислота.
Фармакологічні властивості і використання. Гарбузове насіння виявляє гельмінтогінну дію і використовується як засіб проти стьожкових і круглих глистів. За активністю воно поступається дріоптерису чоловічому, але має перевагу в тому, що не виявляє токсичного впливу на організм, і тому його можна призначати дітям, хворим похилого віку і вагітним. Лікування гарбузовим насінням, щоб позбутися стьожкових глистів, має свої особливості. За 2 дні до його початку необхідно щоранку ставити клізму, а напередодні увечері прийняти сольове проносне. Наступного дня натщесерце вживають приготовлені з гарбузового насіння ліки. Перед вживанням насіння очищають від лушпиння, слідкуючи за тим, щоб сіро-зелена шкірочка залишалася на насінні, розтирають у ступці з водою або молоком до утворення кашки, додають півсклянки цукру, меду або варення і споживають лежачи протягом двох годин невеличкими порціями (для дорослих потрібно 300 г насіння, дітям віком 3—4 роки — 75 г, дітям 5—7 років —100 г, 8—10 років — 150 г, 10— 15 років — 200—250 г). Через 3— 4 години після прийому останньої порції приймають проносне, а через півгодини обов'язково ставлять клізму. У поєднанні з іншими: лікарськими рослинами і конопляним сім'ям гарбузове насіння використовується в народній медицині при захворюваннях нирок і сечовивідних шляхів, зокрема, при появі крові в сечі, а також при затримці сечі внаслідок спазматичних явиш. Використовують гарбузове насіння і як сечогінний засіб (їдять 2—3 склянки насіння за день). М'якуш гарбуза використовують як сечогінний, жовчогінний та послаблюючий засіб. Вживання м'якуша (сирого по 0,5 кг, вареного або печеного по 1,5—2 кг за день) показане при хронічних запорах, хворобах серця, що супроводяться набряками, подагрі, хронічних формах пієлонефриту і холециститу, при хронічних колітах і ентероколітах у стадії нерізкого загострення. Сік з м'якуша гарбуза п'ють при блюванні у вагітних, він заспокоює, покращує сон. Зовнішньо м'якуш використовують при опіках, для лікування екзем та запальних вогнищ на шкірі, як фітотерапевтичний засіб у косметиці. Відвар гарбузових черешків (хвостиків) має діуретичну здатність і рекомендується при ниркових та серцевих захворюваннях з набряками, при гіпертонічній хворобі, порушенні обміну речовин. Відваром гарбузових квіток лікують гнійні рани.
Лікарські форми і застосування.
Внутрішньо — очищене сире насіння з сіро-зеленою шкірочкою для дегельмінтації та профілактики різних стьожкових глистів і як сечогінний засіб (способи застосування і дози див. у розділі «Фармакологічні властивості і використання»); сік м'якуша по 2 столові ложки три рази на день як сечогінний засіб або по 1 склянці З рази на день при хворобах печінки нирок; відвар черешків (20 г на 400 мл окропу) по півсклянки 4 рази на день; 2 склянки суміші насіння Гарбуза звичайного і конопляного сім'я, взятих порівну, готують як емульсію на трьох склянках окропу (розтирають у ступці і при постійному перемішуванні доливають окріп, проціджують) і випивають за день рівними порціями; 4 столові ложки суміші гарбузового насіння (20 г), конопляного сім'я (20 г), листя ожини сизої (20 г), квіток липи серцелистої (20 г), бузини чорної (20 г), ромашки лікарської (10 г), трави звіробою звичайного (20 г) і насіння льону звичайного (20 г) заварюють 0,5 л окропу, настоюють одну годину і випивають за день за 4 прийоми.
Зовнішньо — м'якуш накладають на уражені ділянки шкіри; маска на обличчя при сухості шкіри (Hyposteatosis cutis): 2 столові ложки вареного м'якуша Гарбуза звичайного старанно змішують з 1 столовою ложкою оливкової або мигдальної олії і одержану суміш наносять на обличчя;
через 20 хвилин змивають теплою водою, а потім одразу ж холодною.