Багаторічна трав'яниста гола рослина родини паролистових. Має міцне багатоголове кореневище. Стебла розкидисті, борозенчасті, 20—70 см заввишки. Листки глибоко 3—5-роздільні, з цілісними або двічі-тричіроздільними лінійними загостреними частками. Квітки двостатеві, правильні, жовтаві, одиничні, на товстуватих ніжках, супротивних листкам. Плід — коробочка. Цвіте у травні — липні.
Поширення. Росте на степах, толоках і забур'янених місцях у Степу (на Присивашші і в Криму).
Сировина. Використовують траву, зібрану під час цвітіння рослини, і насіння. Аптеки сировину не відпускають.
Хімічний склад. Усі частини рослини містять алкалоїди, до складу яких входять гармалін, гармін і пеганін. У насінні, крім цього, є жирна олія (до 14,25%), барвники та інші речовини.
Фармакологічні властивості і використання. Алкалоїд гармін у вигляді хлористоводневої солі використовували для лікування наслідків епідемічного енцефаліту, при паркінсонізмі. Алкалоїд пеганін має гіпотензивні й жовчогінні властивості, а також властивості, які тонізують серцеву діяльність. Препарат пеганін гідрохлорид дозволено як антихолінестеразний засіб при міопатії й міастенії, а також як послаблюючий засіб при запорах і атонії кишечника. В народній медицині препаратами з трави Гармали звичайної лікують простуду, малярію, неврастенію, епілептичні припадки, безсоння, хвороби жіночої статевої сфери та різні розлади шлунково-кишкового тракту. Ванни з трави Гармали звичайної рекомендують при ревматизмі, корості та інших захворюваннях шкіри. Насіння використовують як потогінний і антигельмінтний засіб.
Лікарські форми і застосування.
Внутрішньо — насіння по 10—15 насінин 2—3 рази на день;
чайну ложку сухої подрібненої трави заварюють 2 склянками окропу і п'ють по столовій ложці 3 рази на день.