Герань болотна - герань болотная

Багаторічна трав'яниста росли­на родини геранієвих. Стебло 40— 70 см заввишки, прямостояче, вкрите жорсткими відхиленими простими волосками. Листки п'я­тикутні: нижні — в прикореневій розетці, пальчасто-5-7-роздільні; верхні — трироздільні. Квітки правильні, двостатеві, 5-пелюсткові, фіолетово-червоні, рідше — пурпурові, в пазушних зонтиках. Плід сухий, розпадається на 5 од­нонасінних часток. Цвіте у лип­ні — вересні.

Поширення. Трапляється в лісо­вих районах і зрідка — на півно­чі Лісостепу на болотах і во­логих луках.

Сировина. Використовують тра­ву, зібрану під час цвітіння рос­лини.

Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад. Трава Герань болотна мі­стить дубильні речовини та ас­корбінову кислоту.

Фармакологічні властивості і ви­користання. Препарати Герані болотної ви­являють в'яжучу дію. В народній медицині їх використовують при легеневих кровотечах, гастритах і хронічних ентероколітах, при дизентерії та розладах травлен­ня, які супроводяться проноса­ми. Відварами трави полощуть горло при ангінах, промивають гнійні рани.

Лікарські форми і застосування. На­стій трави (2 чайні ложки сухої трави на 2 склянки холодної води, настою­ють 8 годин) по 1 столовій (дітям — по 1 чайній) ложці кожні 2 години: настойку трави (у співвідношенні 1:10, на горілці) по 20 крапель при болях у серці.