Герань лучна - герань луговая
Лучна герань — рідна сестра лісової, проте, незважаючи на таку близьку спорідненість, відмінності між цими двома рослинами є. Як і лісова герань, герань лучна — трав'янистий кореневищний багаторічник. Кореневище у неї товсте, здерев'яніле. Стебло прямостійне, вгорі щиткоподібно розгалужене. У середньому ця рослина вища, ніж попередня, висота її 45-100 см. Листки лучної герані семироздільні, частки їх перисторозсічені, пилчасті. Уся рослина опушена простими та залозистими волосками. Квітки (це головна візуальна відмінність) — сині. Цвіте рослина з червня по вересень. Плід сухий, розпадається на 5 однонасінних часток. Звичайна для Європейської частини Росії та усієї території України, росте на луках, лісових галявинах, серед чагарників, уздовж польових доріг.
У народній медицині використовують траву і корені рослини. Надземну частину заготовляють у період цвітіння, а корені — восени чи рано навесні. Сушать сировину під укриттям на відкритому повітрі.
Усі частини рослини містять дубильні речовини, причому корені — найбільше (19-38%), квітки — близько 16%. У листі досить багато аскорбінової кислоти (вітаміну С).
Залежно від концентрації препарати лучної герані діють заспокійливо чи збудливо, використовують їх як місцевий подразнювальний засіб. Народні лікарі призначають препарати герані при маткових кровотечах, проносах та епілепсії. Зовнішньо настої та відвари коренів чи трави використовують як знеболювальний засіб при зубному болю (полоскання), для спринцювань при гінекологічних захворюваннях, а також компресів і обмивань при гнійничкових захворюваннях шкіри та екземі.
Оскільки лучна герань росте на відкритих місцевостях, вона більш доступна для бджіл, ніж її лісова сестра. Тому її медова продуктивність вища — до 80 кг з 1 гектара суцільних заростей. Мед з герані лучної за якістю не відрізняється від меду, зібраного бджолами з лісової герані.
Відвар коренів чи трави. 30 г подрібненого коріння чи 5 столових ложок трави на 200-300 мл окропу. Нагрівають на водяній бані 15 хв., проціджують. Приймають по 1 столовій ложці через 1-2 год. При звичайних і кривавих проносах, післяпологових кровотечах та гіперполіменореї (надмірній крововтраті при менструації).
Сік зі свіжої трави. По 20-30 крапель через 2-3 год. при кровохарканні, маткових та гемороїдальних кровотечах.
Відвар трави чи коренів (зовнішнє). 40 50 г трави чи подрібненого коріння на 300 мл окропу. Нагрівають на водяній бані 15 хв., проціджують, віджимають, доводять теплою кип'яченою водою до початкового об'єму. Для полоскань, компресів, спринцювань.