Глечики жовті - кубышка жёлтая
У стоячих та малопроточних водах, тихих заводях часто можна натрапити на дивовижну рослину з великими зеленими листками і жовтими квітами. Росте вона на неглибоких місцях і завжди занурена у воду.
Це — глечики жовті, водяний багаторічник. Кореневища рослини повзучі, горизонтальні, м'ясисті, зі слідами відмерлих листків, ззовні жовтувато-зелені, а всередині білі. Їхня довжина досягає 10 м, а товщина — від 5 до 15 см. Листки серцеподібно-овальні, цілокраї, шкірясті, з глибокою виїмкою біля черешка. Крім надводних листків у глечиків є і підводні, вони ніжні, з більш короткими черешками. Квітки жовті, одиночні, кулястої форми. Цвітуть у червні-липні. Плід — округло-грушоподібний, у вигляді глечика. Звідси й походить назва рослини. Зростають глечики жовті у водоймах зі стоячою чи тихоплинною водою. Поширені у середній смузі Росії, Сибіру, на Кавказі, в Україні (по всій території, крім Криму) та Середній Азії.
Для застосування у медицині збирають кореневища рослини під час цвітіння чи восени. Дістають їх з-під води баграми, граблями чи вилами. Очищують від залишків листків, коренів, видаляють гнилі частини, миють й ріжуть на тонкі пластинки завтовшки 3-5 мм, а потім на більш дрібні шматочки, які розкладають тонким шаром на папері чи мішковині. Сировину спочатку пров'ялюють на сонці, потім сушать на повітрі під укриттям, на горищі чи у спеціальних сушарках при температурі не вище 60 °С. Термін придатності — не більше двох років.
До складу кореневищ входять алкалоїди, дубильні та смолисті речовини, крохмаль (до 20%), гіркі речовини, вітамін С і провітамін А (каротин). Насіння рослини надзвичайно багате на крохмаль (до 44-45%) і дубильні речовини (близько 4%).
У науковій медицині з кореневищ готують препарат лютенурин, який виявляє бактеріостатичну дію на грампозитивні бактерії фунгістатичну — на гриби роду Candida. Лютенурин активний і проти найпростіших — діє на трихомонад (призначають при трихомонадних кольпітах), має сперматоцидні властивості, завдяки цьому його використовують як контрацептивний (протизаплідний) засіб.
У народній медицині відваром кореневищ лікують запальні процеси травного тракту, ревматизм, лихоманку, шкірні захворювання, гіперполіменорею. Вважають, що прийом відвару внутрішньо допомагає при імпотенції у чоловіків та фригідності у жінок. Спринцювання відваром кореневищ народні лікарі призначають при гострих і хронічних трихомонадних кольпітах, ускладнених бактеріальною та грибковою флорою, а також як протизаплідний засіб. Передозування кореневищ глечиків при приготуванні відварів неприпустиме!
Через високий вміст крохмалю рослина здавна цікавила людей. Та ось біда — у сирому вигляді усі частини глечиків досить отруйні. Проте людина таки навчилася видаляти токсичні речовини, після чого рослина стає придатною до споживання. Для цього знімають шкірку з кореневищ і декілька разів їх вимочують, змінюючи воду, щоб вимити алкалоїди та таніни. Потім сировину сушать. Сухі кореневища розмелюють та додають у зернове борошно (до 50%) або смажать на олії, печуть чи варять. Термічна обробка сприяє остаточному видаленню небезпечних речовин. Підсмажене і змелене насіння глечиків використовують як сурогат кави.
Відвар кореневищ. 4 столові ложки висушених та подрібнених кореневищ на 1 л окропу. Кип'ятять 5-7 хв., охолоджують, проціджують. Приймають по 1 десертній ложці З рази на день. Передозування небезпечне!
Відвар кореневищ (зовнішнє). 4 столові ложки висушених та подрібнених кореневищ на 1 л окропу. Кип'ятять 5-7 хв., охолоджують, проціджують. Використовують для спринцювань.