Ця рослина добре замаскувалася під кропиву — рідко хто наважиться пройти її заростями босоніж. Листя настільки схоже на кропив'яне, що, здається, ось-ось пожалишся. Але ні, беремо до рук — не жалить, та й стебло не округле, як у кропиви, а чотиригранне, і опушення м'яке. Це глуха кропива біла, багаторічна кореневищна рослина. Стебло її заввишки 20-50 см, листки супротивні, яйцеподібні, пилчасті з країв (чим і схожі на кропиву жалку). Квітки неправильні, двогубі, білі чи жовтуваті, сидячі. Зацвітає глуха кропива на початку травня. Плід складається з чотирьох горішків. В Україні зростає скрізь, але нерівномірно, частіше на Правобережжі серед чагарників і на засмічених місцях, біля житла, у парках та садах.
Для медичних потреб використовують квітки рослини, значно рідше — траву. Квітки збирають у період цвітіння — висмикують віночки з чашечок. Зібрану сировину швидко сушать, розстеливши тонким шаром, у теплому провітрюваному місці, слідкуючи за тим, щоб квітки не побуріли й зберегли своє первісне забарвлення. Траву заготовляють під час цвітіння рослини. Сировину глухої кропиви використовують тільки у народній медицині.
Квітки містять дубильні речовини (до 10%), слиз, сапоніни, глікозиди, алкалоїд ламнін, ефірну олію, цукри і вітамін С. Листки — аскорбінову кислоту (вітамін С) (до 121 мг%) і каротин (провітамін А).
Народні лікарі споконвіку лікують недужих настоєм квіток рослини. Він має властивість зупиняти різні кровотечі, збільшувати сечовиділення і закріплювати, виявляє відхаркувальну дію — допомагає при захворюваннях органів дихання. При хворобах печінки, жовчного міхура, сечовивідних шляхів і нирок настій квіток глухої кропиви полегшує стан хворих. Крім того, він регулює менструальний цикл, особливо добре діє при болючих і мізерних менструаціях. Зовнішньо настій використовують при різних шкірних хворобах: екземі, фурункульозі, алергічних дерматитах. Хворі на ангіну при полосканні горла можуть оцінити його протизапальну дію.
Молоді пагони і листя рослини завдяки високому вмісту вітамінів і аромату смачні та поживні. На смак вони нагадують шпинат. З них готують салати, кладуть у супи та юшки.
Діти і бджоли знають, наскільки солодкий кінчик квітки глухої кропиви, адже у самій його глибині чимало нектару. Глуха кропива — один з найбільш ранніх і кращих медоносів. Медова продуктивність рослини — майже 100 кг з 1 гектара, а ще бджоли збирають чимало пилку.
У глухої кропиви білої є близька родичка — глуха кропива пурпурова. В Європейській частині Росії вона трапляється рідше, але має такі ж корисні властивості — лікарські та медоносні. Медова продуктивність цієї рослини перевищує 120 кг з 1 гектара. Такий ось корисний двійник у жалкої кропиви.
Настій квіток. 1 столова ложка квіток на 200 мл окропу, настоюють до охолодження. Приймають по 1/2 склянки 3-4 рази на день.
Настій квіток (зовнішнє). 4-5 чайних ложок квіток на 200 мл окропу, настоюють до охолодження. Для полоскань, обмивань, ванн і компресів.