Гриб родини копринових. Шапинка 3—5 см у діаметрі, сіра або сіро-коричнева, борозенчаста, овальна, згодом дзвониковидна, конусовиднорозпростерта, у центрі — з коричневими або вохряно-коричневими притиснутими дрібними лусками. Пластинки білі, при достиганні гриба чорніють. Ніжка порожниста. М'якуш молодих плодових тіл білуватий, з приємним запахом.
Поширення. Росте негустими пучками біля пеньків і стовбурів листяних дерев, в удобрених садах, на вигонах і поблизу доріг по всій території України.
Сировина. Збирають молоді плодові тіла у травні — листопаді. Використовують свіжими.
Хімічний склад. Плодове тіло Гнойовика чорнильного містить білок, цукри, мінеральні речовини, хімічну речовину коприн тощо.
Фармакологічні властивості і використання. Використовують як засіб, що спричинює відразу до горілки. Коприн, що міститься в плодових тілах гриба, зупиняє в організмі людини розклад алкоголю на стадії ацетальдегіду, і це спричинює отруєння, яке проявляється в сильній нудоті, проносі, серцебитті, сильному почервонінні шкіри. Через кілька годин потерпілий одужує, але при повторному вживанні горілки (навіть наступного дня) настає рецидив отруєння з такими самими симптомами. Молоді плодові тіла Гнойовика чорнильного можна варити, смажити, тушкувати, пам'ятаючи, що вживати їх разом з алкоголем не можна.