У степах південної частини Росії, у чорноземній смузі по ярах, схилах, берегах річок і забур'янених місцях часто можна натрапити на рослину оригінального вигляду. У травостої вона виглядає дуже гарно, але зірвати її не так вже й просто — надто колюча. Це головатень звичайний, лікарська рослина і один з найкращих медоносів, трав'янистий багаторічник заввишки до 50 см (зазвичай менше).
Стебло рослини білувато-повстяне. Листки зверху зелені, зазвичай голі чи з тонким повстяним опушенням, а зісподу — білувато-повстяні; перисті чи двічіперисторозсічені, з ланцетними, лінійно-ланцетними, зубчастими, інколи пилчастими частками, колючими на верхівці та з країв. Квітки сині, зібрані в кулясте суцвіття, що трохи нагадує згорнутого у клубок їжака, звідси й латинська назва рослини Echinops, що у перекладі з давньогрецької означає «їжак». Цвіте рослина у червні-серпні. Плід — сім'янка. В Україні зростає на степових і кам'янистих схилах на півдні лісостепової зони, у Степу та Криму.
Для отримання лікарських препаратів використовують насіння головатня. Його збирають після побуріння суцвіть, у кінці серпня — на початку вересня. Головки (суцвіття) досушують, потім обмолочують, а насіння провіюють. Термін зберігання сировини — 1 рік.
У насінні міститься алкалоїд ехінопсин (1,5-2%) і жирна олія (26-28%).
Виділений з насіння алкалоїд збуджує нервову систему, тонізує серцеву діяльність, підвищує артеріальний тиск і тонус кровоносних судин. Він також зменшує головний біль, виявляє загальнозміцнювальну дію, нормалізує сон та апетит.
Препарат «Ехінопсин», отриманий з насіння, раніше використовували для лікування різних неврологічних розладів та інших захворювань нервової системи (атрофії зорового нерва, периферійних паралічів і м'язової атрофії, радикулітів, міопатії та м'язової гіпотонії). У сучасній науковій медицині препарат уже не використовують, а розробляють нові, більш ефективні, також на основі насіння цієї рослини.
Головатень — справжня знахідка для бджіл. Цвіте він понад місяць, нектар, що виділяється 100 квітками (а їх у суцвітті багато), містить до 10 мг цукру. Медова продуктивність рослини досягає 340 кг з 1 гектара.
Близький родич головатня звичайного — головатень круглоголовий (Е. sphaerocephalus), більш високий представник (до 200 см), росте приблизно у тих же місцях. Його лікарські властивості подібні до властивостей головатня звичайного. Рослина виділяє ще більше нектару, і медова продуктивність її вища — до 700 кг з 1 гектара. Мед, зібраний бджолами з головатня, має тонкий аромат, світло-бурштиновий колір і приємний смак.
При передозуванні препаратів головатая можливі зниження артеріального тиску і виникнення судом.