Горицвіт весняний - горицвет весенний

Горицвіт весняний (Adonis vernalis);жовтоцвіт весняний, заячий мак, купавник, польовий кріп, стародубка, чорногірка; горицвет весенний

Багаторічна трав'яниста рослина родини жовтецевих. Стебла чис­ленні, голі або злегка опушені, прості або розгалужені, 5—20 см заввишки. Низові ластки бурі, лусковидні; серединні — сидячі, тричіперисторозсічені, з вузьколінійними частками. Квітки великі (4—5,5 см у діаметрі), правильні, одиничні, на верхівках стебел і гілок; пелюстки яскраво-жовті, видовжено яйцевидні, в кількості 12—20. Плід — сім'янка. Цвіте у квітні — травні.

Поширення. Трапляється на Ук­раїні в лісостепових і степових районах, у Криму (на яйлах), зрідка — на півдні Полісся в сте­пах, на схилах.

Заготівля і зберігання. З ліку­вальною метою використовують траву Горицвіту весняного (Herba Adonidis vernalis), яку заготовляють від початку цвітіння рослини і до осипання плодів, тобто з травня до початку липня. Найкращою є сировина, зібрана під час цвітіння рослини. Рослину зрізують на висоті 5—10 см від землі, вилучають по­бурілі частини і сушать у су­шарках при температурі 40—50°С, в добру погоду — на відкритому повітрі, під наметом або на го­рищі. Сухої сировини виходить 19—20%. Строк придатності — до 1 року. Аптеки сировину не відпускають.

Хімічний склад. Трава містить серцеві глікозиди, головними з яких є адонітоксин, цимарин, К-строфантин-В, ацетиладонітоксин, адонітоксол та вернадигін. Крім того, трава містить геніни (В-строфантидин, строфадогенін, ацетил-строфадогенін та інші), флавоноїди (адоніверніт, вітексин, гомоадоніверніт, фітостерин, спирт адоніт тощо).

Фармакологічні властивості і ви­користання. За характером дії препарати Горицвіту весняного належать до групи серцевих глікозидів і посідають проміжне місце між строфантом і наперстянкою. Горицвіт весняний має кардіо­тонічну дію, уповільнює ритм сер­ця, подовжує діастолу, посилює систолу, збільшує ударний об'єм крові, помірно гальмує внутрішньосерцеву провідність. Дія Горицвіту весняного настає скоріше, але вона ко­ротша і слабша за дію дигіта­лісу. Препарати Горицвіту весняного показані при серцевій недостатності, яка су­проводиться порушенням провід­ності, бо дигіталіс у таких випад­ках може спричинити явища сер­цевої о блоку. Препарати Горицвіту весняного, порівняно з іншими глікозидами, мають дужче виявлену седативну й діуретичну дію. Остання по­в'язана зі вмістом у рослині ци­марину, який має високу біологічну активність. Характер дії ци­марину близький до строфантину, але він має дужче виражені куму­лятивні властивості. Порівняно з наперстянкою кумулятивні вла­стивості глікозидів Горицвіту весняного значно менші. Горицвіт весняний застосовується при функціональних неврозах серця, вегетодистонії, інфекційних за­хворюваннях, що проходять з ос­лабленням серцевої діяльності, при нервово-психічних хворобах, ниркових захворюваннях з яви­щами недостатності серцево-су­динної системи та при гострих приступах глаукоми. Горицвіт весняний — давній народний засіб лікування серце­вих і ниркових захворювань. Його використовували при набряках серцевого походження, як за­спокійливий засіб при судомі, кашлі, особливо при коклюші, як болетамувальний засіб — при ревматичних болях у суглобах і м'язах. Горицвіт весняний застосовували й при емфіземі, запаленні й туберкульо­зі легень, при лихоманці, водян­ці, жовтусі, тифі, грипі й скарла­тині, а у вигляді присипок — при пораненнях.

Лікарські форми і застосування.

Внутрішньо— настій трави 4—10 г трави на 200 мл окропу) 3—5 раз на день по 1 столовій ложці дорослим і по половині — одній чайній або десерт­ній ложці — дітям;

екстракт горицвіту сухий (Extractum Adonidis vernalis) для приготування настою (4,0:200,0—6,0:200,0) і таблеток;

адонізид (Adonisidum) 2—3 рази на день по 20—40 крапель дорослим, а дітям по стільки крапель, скільки їм років; адонізид сухий (Adonisidum siccum) призна­чають дорослим по 1 таблетці 2—4 рази на день;

одну столову ложку суміші трави Горицвіту весняного (10 г), кореневища валеріани лікарсько) (20 г), трави собачої кро­пиви п'ятилопатевої (30 г) і листя ме­ліси лікарської (40 г) настоюють 10 хв. на склянці окропу і п'ють по чверті склянки вранці і ввечері при невро­зах серця;

одну столову ложку суміші трави Горицвіту весняного (40 г), листя мучниці зви­чайної (50 г), бруньок берези пухна­стої (30 г) і трави хвоща польового (20 г) заливають 1 склянкою окропу, парять у духовці 2 години, кип'ятять на малому вогні 5—10 хв. і п'ють щодня по 1 столовій ложці при набряках ниркового походження, дотримуючись безсольової дієти, постільного режиму і приймаючи через день теплі ванни.

Горицвіт весняний входить до складу кардіовалену і мікстури Бехтерева. Препарати не рекомендується призначати хво­рим на виразкову хворобу шлунка і дванадцятипалої кишки, гастрит і ентероколіт. При вживанні їх можуть виникнути диспепсичні явища. Зважа­ючи на те, що Горицвіт весняний — сильнодіючий засіб, вживати його треба під контро­лем лікаря.