Горлянка повзуча - живучка ползучая

Горлянка повзуча (Ajuga reptans);дівоча краса; родина Губоцвітих (Lamiaceae (Labiatae));живучка ползучая

На зелених галявинах у середині травня, вслід за первоцвітами, з'являються невисокі рослини з бузково-блакитними квітами. Це — горлянка повзуча, трав'янистий багаторічник заввишки 8-35 см, з повзучим кореневищем й укритими листям пагонами. Стебло рослини прямостійне, одиничне, нерозгалужене, чотиригранне, вкрите рідкими волосками. Прикореневі листки довгочерешкові, довгасті чи яйцеподібні. Стеблові листки — сидячі чи короткочерешкові, оберненояйцеподібні, виїмчасто-зубчасті. Оцвітина інколи синювата. Квітки блакитні, синьо-фіолетові, рідко рожеві чи білі, зібрані у волотисте суцвіття. Час квітування — травень-червень. Зазвичай росте на луках, схилах, серед чагарників, у лісах. У нечорноземній смузі Росії трапляється дуже часто, у чорноземній - рідше. В Україні зростає у лісових та лісостепових районах — у мішаних й листяних лісах, на галявинах, вирубках, луках, серед чагарників.

Для приготування ліків збирають надземну частину рослини у період цвітіння, зрізуючи її ножем чи серпом.

Використовують препарати горлянки тільки у народній медицині. Готова сировина містить дубильні речовини, сліди алкалоїдів і леткої олії.

Рослина має багато цінних лікарських властивостей, на жаль, зараз вона маловідома і рідко використовується. Народні цілителі здавна застосовують кровоспинну, протизапальну, потогінну й антисептичну дію горлянки. Настоєм трави лікують захворювання шлунка, проноси, жовчнокам'яну хворобу, туберкульоз легень, вживають при застудних явищах, ревматизмі, запаленні придатків матки. Використовують його також як протималярійний засіб. Крім того, настій рослини має здатність поліпшувати обмін речовин. Зовнішньо його застосовують для промивань ран, забитих місць, виразок, полоскань при захворюваннях ротової порожнини та ангіні. Настоєм рослини миють голову для запобігання випадінню волосся при облисінні. Зовнішньо використовують також сік з трави і свіжі дрібно порізані листки.

Бджоли збирають з квіток горлянки невелику кількість нектару.

Настій трави. 2 столові ложки сировини на 200 мл окропу. Настоюють протягом 2 год., проціджують. Приймають по 1 столовій ложці 3-4 рази на день.

Настій трави (зовнішнє). 5 столових ложок сировини на 1 л окропу. Настоюють протягом 4 год., проціджують. Для полоскань та промивань.