Горох посівний - горох посевной

Однорічна трав'яниста гола рос­лина родини бобових. Стебло чотиригранне, порожнисте, роз­простерте або лазяче, 50—100 см завдовжки. Листки з 2—3 пар бокових листочків, закінчуються розгалуженими вусиками; листоч­ки яйцевидні, цілокраї. Квітки двостатеві, неправильні; віночок білий, рідше крила рожеві. Плід — біб. Цвіте у червні — липні.

Поширення. Походить з півден­ної Європи. Широко вирощують як зернобобову рослину.

Сировина. Використовують траву, зібрану під час цвітіння рослини, і насіння. Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад. Насіння Гороху посівного містить 26—27% легкозасвоюва­ного білка, багатого на незамін­ні амінокислоти (цистин, лізин, триптофан, тирозин, метіонін та інші), крохмаль (бл. 50%), жири (0,6—1,5%), вітаміни A, B₁, B₂, E, РР і С, каротин, інозит, холін та солі калію, фосфору і марганцю.

Фармакологічні властивості і ви­користання. Рослина має сечо­гінні та гіпоглікемічні властиво­сті й використовується при нир­ковокам'яній хворобі й цукрово­му діабеті. Зелений горошок ко­рисно вживати хворим на анемію. З потовченого на борошно зеле­ного горошку готують маски для оздоровлення шкіри обличчя. Припарки з горохового борошна прикладають до наривів і чиряків. З сухого насіння приготовляють супи і каші; зелений горошок вжи­вають свіжим, консервують, замо­рожують. Протипоказано вживати горох при подагрі, гост­рих нефритах, загостренні запаль­них процесів шлунка і кишеч­ника, при хронічній недостатно­сті кровообігу.