Горіх волоський - орех грецкий

Горіх волоський (Juglans regia);горіх грецький; орех грецкий

Однодомна рослина родини горі­хових. Могутнє, 10—25 (35) м заввишки, дерево з розлогою кро­ною і товстим гіллястим стовбу­ром, вкритим ясно-сірою поздовжньотріщинуватою корою. Листки великі, чергові, непарноперисті, з трьома — п'ятьма парами видовженояйцевидних, загострених, зверху голих, зісподу — по кутах жилок волосистих листочків. Квітка одностатеві; тичинкові — у пониклих рожево-зелених се­режках, маточкові — верхівкові, одиничні або зібрані по 2—3. Плід — несправжня кістянка. Цві­те v квітні — травні, плоди дости­гають у вересні.

Поширення. В дикому стані росте в горах Малої Азії, на Кавказі і в Середній Азії. На території України розводять як плодове дерево.

Заготівля і зберігання. Для виго­товлення ліків використовують листя (Folia Juglandis regiae), зе­лені оплодні (Cortex Juglandis regiae fructibus) і зелені, нестиглі плоди. Збирають листочки, від­щипуючи їх від центрального че­решка, в суху погоду і після того, як зникне роса, й відразу сушать, розстилаючи тонким шаром і час від часу перегортаючи. Почорнілі листочки відкидають. Сухої сиро­вини виходить 23—25%. Оплодні збирають при заготівлі плодів. Їх розрізають навпіл і сушать у теп­лих приміщеннях або в сушарках при температурі 30—40°. Сухої сировини виходить 20%. Сухе листя і оплодні експортують. Аптеки таку сировину не від­пускають. Зелені, недостиглі пло­ди збирають у період молочно-воскової стиглості, коли внутріш­ня оболонка ще легко розрізаєть­ся ножем.

Хімічний склад. Листя і оплодні містять флавоноїди, дубильні речовини, алкалоїди, вітаміни В1, Е, аскорбінову кислоту (до 3000 мг %), каротин (понад 30 мг %), ефірну олію (0,06%), кавову ки­слоту, мікроелементи, а також барвну речовину юглон (5-окси-1,4-нафтохінон). Ядро горіхів має 52—78% жирної олії, 9—20% біл­ка, 13—20% вуглеводів, дубиль­ні й ароматичні речовини, ві­таміни та сполуки заліза і ко­бальту.

Фармакологічні властивості і ви­користання.

Препарати з листя. Листки Горіха волоського мають протизапальні, рано­загоювальні, в'яжучі й глисто­гінні властивості, вони здатні зни­жувати рівень цукру в крові, збуджувати апетит, поліпшувати травлення і обмін речовин при хворобах шкіри. Внутрішньо на­стій листя вживають при золо­тусі, атеросклерозі, гастроенте­ритах, проносах і нерегулярних місячних, як загальнозміцнюючий засіб — при знесиленні, авітамі­нозах, скрофульозі й рахіті, як допоміжний засіб — при цукро­вому діабеті, а також при шкір­них захворюваннях, що виникли внаслідок порушення обміну ре­човин (хронічна екзема, подагра тощо). Місцево настій або відвар листя використовують для поло­скань при ангіні, стоматитах, гінгівітах, розпушенні ясен, паро­донтозі й кандидозах, для сприн­цювань при білях у жінок, а також для ванн і обмивань при поліар­триті, подагрі, рахіті, скрофульозі й хворобах шкіри (вугри, висипи, гнояки, лишаї, екземи, шкірний туберкульоз). Так само вико­ристовуються й препарати, ви­готовлені з зелених оплоднів. Слід лише пам'ятати, що препарати з листя і оплоднів підвищують згортання крові, а це деяким хво­рим протипоказано. Свіже подріб­нене листя прикладають до ран і виразок для прискорення їхнього загоювання. Часто листя Горіха волоського використовують у поєднанні з ін­шими лікарськими рослинами. Ядро горіхів рекомендується хво­рим на атеросклероз, туберку­льоз легень, гепатит і інші за­хворювання печінки. При тубер­кульозі легень корисно вжива­ти горіхи з медом. Як дієтичний продукт горіхи вживають при гіпо- й авітамінозах, дефіциті солей заліза і кобальту, після виснаж­ливих захворювань. При гіперто­нії протягом 45 днів споживають щодня по 100 г ядра Горіха волоського з медом або без нього. Хворим з підви­щеною кислотністю шлунково­го соку рекомендується з'їдати щодня по 25—100 г зерен горіха. Вживати горіхи в їжу проти­показано при хворобах кишеч­ника. Лікувальне значення мають і лакуни («перегородки») горіхів. Так, 20%-на настойка лакун ви­явилася ефективною при еутироїдній формі дифузного зобу й лег­кій формі тиреотоксикозу. Лікарські форми і застосування.

Внутрішньо — настій (20 г листків або оплоднів на 200 мл окропу) по третині склянки 3 рази на день; на­стойку (30 дрібно порізаних зелених плодів на 1 л спирту або горілки, на­стоюють на сонці 14 днів, відціджу­ють) по 1 чарці 3 рази на день при нестравності та болях у шлунку й кишках;

настій на склянці окропу 1 столової ложки суміші листя Горіха волоського, кореня лопуха справжнього, кореня оману високого і трави звіробою зви­чайного, взятих порівну, п'ють по 2—3 склянки на день при вуграх;

2 сто­лові ложки суміші листя Горіха волоського, коре­нів лопуха справжнього і трави фіал­ки триколірної, взятих порівну, за­ливають половиною літра окропу, ва­рять 5 хв., охолоджують, відціджу­ють і п'ють по півсклянки 4 рази на день при вираженому гнійному харак­тері вугрів;

при нічному потінні, при туберкульозі варять 1 столову лож­ку суміші зелених оплоднів Горіха волоського, листя шавлії лікарської, коріння вале­ріани лікарської (по 25 г) і трави хво­ща польового (50 г) в склянці води протягом 15 хв. і п'ють по 3 склян­ки на день протягом 2—3 місяців;

1 чай­ну ложку суміші листя Горіха волоського (20 г), шишок хмелю звичайного і листя шав­лії лікарської (по 40 г) заварюють склян­кою окропу і п'ють по 2—3 склянки на день при надмірному виділенні мо­лока у жінок-годувальниць.

Зовнішньо — відвар листя (3—5 сто­лових ложок листя на півлітра окро­пу) для полоскань і спринцювань;

250 г листя кип'ятять в 1 л води і додають до ванни або використовують для об­мивань;

2 столові ложки суміші ли­стя Горіха волоського (25 г), квіток ромашки лікар­ської, листя шавлії лікарської (по 15 г), кори дуба звичайного і квіток кала­чиків лісових (по 10 г) заварюють 1 л окропу і використовують для сприн­цювань, ванночок і піхвових тампон­чиків при запальних захворюваннях жі­ночих статевих органів, при білях;

мазь для лікування ран: 15 г порізаних лист­ків на 100 г соняшникової олії, настою­ють 7 діб, кип'ятять на водяній бані З години, двічі проціджують через марлю, знову кип'ятять 30 хв. на водя­ній бані, після чого додають 15 г жов­того воску.