Грейпфрут - грейпфрут

Грейпфрут (Citrus paradisi);пампельмус гроновидний; грейпфрут

Вічнозелене дерево роду цитрус родини рутових, заввишки до 15 м. Мас компактну, добре облистнену крону. Листки великі, шкірясті, видовжені, тупі або за­гострені, з крилатими череш­ками. Квітки білі, в китицях по 3—20 або одиничні в пазухах лист­ків. Плоди ягодоподібні, жовті, приплюснутокулясті, до 15 см у діаметрі, одиничні або в гронах, з соковитим великозернистим за­пашним м'якушем жовтого або сірувато-зеленого, іноді рожевого кольору. Цвіте у травні. Плоди достигають у листопаді — грудні.

Поширення. У дикому стані грейп­фрут невідомий. На теренах колишнього СРСР виро­щують у субтропічних районах.

Сировина. Споживають (свіжими або консервованими) плоди, во­ни добре зберігаються в свіжому вигляді.

Хімічний склад. Плоди містять (у 100 г їстівного продукту): білок —0,7—0,9 г; жир —0,2—0,5 г; вуглеводи — 9,8—10,6 г; клітко­вину — 0,3—0,5 г; мінеральні речо­вини — натрій —2,0 мг, калій — 181,0 мг, кальцій — і 2,0—20,0 мг, залізо — 0,25—0,30 мг, фосфор — 15,0—17,0 мг, магній — 6,0 мг; лимонну кислоту — 5,3 г; (р-каротин — 0,02 г; тіамін — 0,037—0,053 мг; рибофлавін — 0,031—0,045 мг; піридоксин — 0,045 мг, нікотинамід — 0,23—0,30 мг; ас­корбінову кислоту — 45,0 мг (в кожурі — 265,0 мг). Для соку ці по­казники дещо нижчі. Незначна гіркота зумовлюється наявністю глікозиду нарингіну. Сорти з ро­зовим м'якушем мають це забарв­лення не від антоціанів, а від пігментів пластид (каротину і лі­копіну). Калорійність 100 г м'яко­ті — 30—40 ккал.

Фармакологічні властивості і ви­користання. Плоди грейпфрута мають антисклеротичні і тонізу­ючі властивості, збуджують апе­тит, поліпшують травлення, під­вищують діурез. Їх рекомендують вживати в дієтичному харчуванні, при гіпокінезії, авітамінозах, при деяких захворюваннях шлунково-кишкового тракту, після виснаж­ливих інфекційних захворювань і операцій, при фізичній і розу­мовій перевтомі, у разі хронічних інтоксикацій, гіпертонії і уратно­го уролітіазу, при підвищеній температурі тіла та після пере­несеного інфаркту міокарда. Ви­користовують грейпфрути свіжи­ми і переробленими (сік, варення, компоти тощо). Протипоказано вживати грейпфрути при знач­ному підвищенні кислотності шлункового соку.

Лікарські форми і застосування.

Внутрішньо — свіжий сік грейпфрута по 150—300 г три рази на день до їди, підсолоджуючи на смак медом або цукром (хворим на діабет не підсоло­джувати!).