Часто ця рослина як бур'ян оселяється на грядках з овочевими культурами, щоправда, її легко виполоти. Проте у грициків значно більше корисних властивостей — це і лікарська, і харчова рослина.
Грицики звичайні — трав'янистий однорічник заввишки до 60-70 см. Корінь топкий, веретеноподібний. Стебла прямостійні, опушені в нижній частині. Листки прикореневої розетки довгі, до 15 см, перисторозсічені, стеблові — чергові, поступово дрібнішають до верхівки. Квітки білі, дрібні, зібрані у суцвіття — китиці. Цвіте рослина з квітня по вересень. Плід — багатосім'яний двостулковий стручок, дозріває, починаючи з червня. Грицики надзвичайно плодючі: одна особина здатна дати до 60 тисяч насінин. Росте по всій території Росії, крім Крайньої Півночі та сухих південних районів, а також повсюдно в Україні. Звичайна рослина на пустищах уздовж доріг, у садах та на городах, поблизу жител.
Для лікарських потреб використовують траву грициків, зібрану під час цвітіння, коли почнуть утворюватися нижні плоди. Сушать на повітрі під укриттям або на горищах.
Усі частини рослини містять органічні кислоти, алкалоїди, вітаміни С (до 200 мг%) і К, мікроелементи, кумарини та інші складні органічні сполуки. Насіння багате на жирну олію (до 28%) — не гірше за гірчицю. До того ж грицики виділяють фітонциди.
У лікувальній практиці рослина відома з найдавніших часів. Лікарі Давньої Греції та Давнього Риму використовували її кровоспинні властивості. Середньовічна медицина також успішно застосовувала цю рослину при внутрішніх кровотечах.
Сучасна традиційна медицина використовує настої трави грициків звичайних для зупинки кровотеч різного походження. Зокрема їх успішно застосовують при легеневих, шлунково-кишкових і ниркових кровотечах. В акушерстві та гінекології препарати рослини вживають при маткових кровотечах у післяпологовому та клімактеричному періоді, при атонії матки, надмірних менструаціях.
Траву застосовують не тільки для цього. В'яжучі властивості рослини використовують при лікуванні різних шлунково-кишкових розладів, зокрема проносу. Настої трави знижують артеріальний тиск, тому їх вживання доцільне при гіпертонії. Крім того, грицики звичайні застосовують як жарознижувальний і сечогінний засіб. Настій трави рослини п'ють при захворюваннях печінки (особливо при коліках), хворобах сечового міхура і нирок, зокрема сечокам'яній хворобі, а також при гарячкових станах. Траву грициків часто використовують у складі різних чаїв і зборів разом з іншими рослинами; при ниркових кровотечах доцільно поєднувати її з травою хвощу польового, а при маткових — з корою калини і травою гірчака перцевого.
Молоде листя грициків додають у лікувально-ирофілактичні салати, яким вони надають пікантного гострого смаку, їх можна класти у супи, юшки, смажити з м'ясом, використовувати у вигляді порошку як пряність. За деякими відомостями, стара груба зелень рослини дає густий овочевий бульйон. Молоді листки і пагони можна також заготовляти про запас: сушити і солити.
Настій трави. 2 столові ложки сушеної сировини на 200 мл окропу. Настоюють 15-20 хв., проціджують. Приймають по 1 столовій ложці 4 рази на день після їди як кровоспинний засіб.
Настій трави. 40-50 г трави на 1 л окропу, настоюють 20-30 хв., проціджують. Приймають по 1/2 склянки за годину до їди як жовчогінний засіб.
Настій трави. З столові ложки сухої чи свіжої трави на 200 мл окропу, настоюють 15 хв., проціджують. Приймають по 1/3 склянки тричі на день як гіпотензивний засіб при гіпертонічній хворобі.
Сік зі свіжої трави. Вживають по 40-50 крапель у тих же випадках, що й настій. Сік з свіжої трави діє більш ефективно.
Салат (лікувально-профілактичний). Молоде листя рослини миють, подрібнюють, перемішують з тонко порізаними огірками і помідорами. Додають подрібнене яйце і заправляють сметаною, сіль та спеції — за смаком.