Гіркокаштан звичайний - каштан конский обыкновенный

Гіркокаштан звичайний (Aesculus hippocastanum);каштан кінський; родина Гіркокаштанових (Hippocastanaceae);каштан конский обыкновенный

Дивовижно красиве дерево — кінський каштан, особливо в пору цвітіння, коли великі суцвіття-свічки надають йому ошатного, святкового вигляду.

Це листопадне дерево, що досягає висоти 30м, з діаметром стовбура до 1,5 м. Кора кінського каштана світло-бура, пластинчаста. Листки великі, довгочерешкові, пальчасто-складні, з 5-7 сидячих, оберненояйцеподібних листочків з клиноподібною основою та загостреною верхівкою, листочки пилчасті, зверху голі, а знизу на жилках опушені м'якими волосками. Квітки білі, великі, неправильні (зигоморфні), з жовтими, а потім рожевими чи червоними плямками біля основи пелюсток. На початку цвітіння вони містять максимальну кількість нектару. Саме у цей час їх відвідують ласуни-любителі — бджоли й метелики. Цвіте кінський каштан у травні. Плід — вкрита шипами коробочка, розтріскується зазвичай на три стулки, всередині міститься велика, до 2-3 см, насінина у твердій шкірястій темно-коричневій шкаралупі. Плодоносить дерево з 15-20 років, живе — до 350 років. Плоди мають деяку подібність до плодів їстівного каштана, але неїстівні, тому це дерево назвали кінським каштаном.

У природних умовах росте на півдні Балканського півострова (Греція, Болгарія) на висоті до 1200 м над рівнем моря. У культурі широко розповсюджений не тільки у субтропічній, а й у помірній зоні Північної півкулі, у районах з вологим і теплим кліматом. У Росії може рости до широти Санкт-Петербурга. Чудова декоративна паркова культура.

Усі частини гіркокаштана містять цілющі речовини, тому рослину широко застосовують у науковій та народній медицині.

Для приготування лікарських препаратів заготовляють кору молодих гілок, листки, квітки і плоди. Кору збирають навесні, розрізають на шматки і сушать на відкритому повітрі одразу після збирання. Квітки заготовляють у травні. їх обскубують із суцвіть і сушать на відкритому повітрі у перший день на сонці, а потім під укриттям. Листки збирають під час цвітіння, без черешків, розстилають тонким шаром під укриттям чи у добре провітрюваному приміщенні. Цей вид сировини експортують. Плоди заготовляють у період їхньої повної зрілості, коли вони починають опадати. Сушать у теплому провітрюваному приміщенні.

Насіння містить кумаринові глікозиди, тритерпеновий сапонін есцин, жирну олію (до 5-7%), білкові речовини (до 10%), крохмаль (до 50%), дубильні речовини (близько 1%). У корі є глікозиди, дубильні речовини, цукри, аскорбінова кислота (вітамін С) та інші сполуки. Листки містять глікозиди, пектинові речовини і каротиноїди. Квітки багаті на флавоноїди, дубильні, пектинові речовини та слиз.

Експериментально встановлено, що спиртовий екстракт плодів виявляє протизапальні й протинабрякові властивості, зменшує в'язкість крові, зміцнює стінки капілярів, знижує артеріальний тиск, нормалізує рівень холестерину і лецитину в крові, зменшує утворення жирових бляшок в аорті. Відомо також, що екстракт звужує судини і діє знеболювально. Зазвичай використовують готові аптечні препарати ескузан та есфлазид.

Галенові препарати гіркокаштана широко застосовують у народній медицині: сік з квіток п'ють при варикозному розширенні вен, тромбофлебіті, атеросклерозі та геморої. Сік з квіток, консервований спиртом, настойка квіток чи плодів корисні при тромбофлебіті та геморої; настій плодів — при діареї (проносах), малярії та хронічних бронхітах у курців. Відвар шкірки плодів використовують при маткових кровотечах. Свіжі подрібнені листки, настій кори, настойку плодів та їхніх шкірок застосовують також зовнішньо при геморої, клімактеричних маткових кровотечах, ревматоїдному артриті.

Плоди використовують для отримання технічного крохмалю і поліграфічного клею. Вони також є чудовим кормом для свиней та оленів.

Сік з квіток. По 25-30 крапель 2 рази на день. Сік з квіток, консервований спиртом у співвідношенні 1:2, приймають по 30-40 мл тричі на день.

Свіжі листки (зовнішнє). Листя подрібнюють, обшпарюють окропом, загортають у марлю. Використовують для припарок.

Спиртова витяжка з плодів (зовнішнє). Плоди гіркокаштана заливають 40%-ним спиртом (горілкою) у співвідношенні 2:1, настоюють 15 діб. Змащують уражені ділянки при варикозному дерматиті.