Одно-, дво- або багаторічна трав'яниста розсіяно-шорстко-волосиста рослина родини мальвових. Стебло лежаче або висхідне, від основи дуже розгалужене, 10—60 см заввишки. Листки чергові, довгочерешкові, з прилистками, округло-серцевидні, неглибоко надрізані на 5—7 широких заокруглених нерівно-зарубчасто-зубчастих лопатей. Квітки правильні, двостатеві, по 2—10 у пазухах листків; пелюстки білі або злегка синюваті, на верхівці виїмчасті, дорівнюють довжині чашечки або трохи довші за неї. Плід розпадається на 8—12 плодиків-сім'янок. Цвіте у червні — жовтні.
Поширення. Калачики дрібненькі трапляються всюди на подвір'ях, при дорогах, на засмічених місцях як звичайний бур'ян по всій території України.
Сировина. Для виготовлення ліків використовують листя або всю надземну частину (траву), які заготовляють під час цвітіння рослини. Зібрану сировину попередньо пров'ялюють на сонці, а потім досушують під укриттям на вільному повітрі.
Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад. Уся рослина містить слизові й дубильні речовини; листя — аскорбінову кислоту (до 200 мг %), токоферол, каротин; насіння — жирну олію (до 17,7%).
Фармакологічні властивості і використання. Калачики дрібненькі виявляють пом'якшувальну, відхаркувальну, обволікаючу, заспокійливу та болетамувальну дію. Слиз має велику адсорбційну поверхню і діє антитоксично. Препарати калачиків дрібненьких приймають всередину при захворюваннях дихальних шляхів (бронхіт, сухий нестримний кашель, охриплість тощо), при запальних процесах у шлунку і кишечнику та при діареї. Для посилення терапевтичного ефекту квітки й листя калачиків дрібненьких поєднують з квітками гречки звичайної, підбілу звичайного і маку дикого та з травою медунки лікарської. Зовнішньо у вигляді полоскань, обмивань, примочок і припарок калачики дрібненькі використовують при гінгівітах, запальних станах верхніх дихальних шляхів, при ангіні й геморої та для лікування опіків, ран, виразок, різних форм дисгідрозів та інших захворювань шкіри. Часто калачики дрібненькі використовують як замінник алгеї лікарської. До складу лікувально-профілактичного раціону включають салати з молодого листя калачиків.
Лікарські форми і застосування.
Внутрішньо — настій квіток або листя (1 столова ложка сировини на 400 мл окропу, настоюють 1 годину) по півсклянки 3 рази на день до їди, підсолоджуючи медом;
настій листя (2 чайні ложки сировини на 200 мл холодної кип'яченої води, настоюють 3—5 годин) п'ють ковтками по 1 склянці на день;
напар суміші (порівну) квіток калачиків дрібненьких, гречки звичайної, підбілу звичайного, маку дикого і трави медунки лікарської (50 г суміші на 1 л окропу, напарюють у термосі ніч) по 1 склянці 5 раз на день;
салат — помите листя калачиків занурюють на 1 хвилину в окріп, подрібнюють, додають цибулі, хрону і солі, перемішують, заправляють вершками (на 100 г листя калачиків беруть 25 г ріпчастої цибулі, 25 г тертого хрону, 20 г вершків та сіль).
Зовнішньо — відвар суміші квіток і листя калачиків дрібненьких (по 1 столовій ложці в 1 склянці води) для полоскання і примочок;
настій суміші (порівну) квіток калачиків дрібненьких, алтеї лікарської, бузини чорної і дивини густоквіткової (1—2 чайні ложки суміші на 200 мл окропу) для полоскання і примочок;
теплий залишок після проціджування настою квіток або листя калачиків прикладають до опіків 2—3 рази на день у вигляді припарок;
настій пелюсток калачиків (дві пучки на 200 мл окропу, настоюють 10 хвилин) використовують теплим для компресів при тріщині заднього проходу (Fissura ani);
лосьйон — 2 столові ложки листя калачиків дрібненьких настоюють на 300 мл холодної кип'яченої води 1 годину і використовують для компресів (примочок) при надмірній жирності шкіри обличчя;
суміш трави калачиків дрібненьких (200 г), трави полину звичайного, квіток ромашки лікарської, зерна вівса посівного (по 150 г) заливають 5 л окропу, настоюють протягом дня, ввечері кип'ятять і додають до ванни, яку приймають на ніч при збільшенні селезінки (тривалість процедури — 20—30 хвилин).