Багаторічна трав'яниста рослина родини китяткових. Стебел багато, вони прості, майже голі, біля основи висхідні, 10—25 см заввишки. Листки чергові, прості, цілокраї, 3—3,5 см завдовжки і 4—5 мм завширшки; нижні — яйцевидно-еліптичнодовгасті, стеблові — лінійно-ланцетні. Квітки двостатеві, неправильні, 5-пелюсткові, синьо-фіолетові або рожеві, іноді в багатоквіткових китицях; приквітки перевищують довжину квіткових бруньок і утворюють на верхівці суцвіття чубок. Плід — коробочка. Цвітуть у травні — червні.
Поширення. Ростуть на суходільних луках, узліссях, лісових галявинах, у степових западинах на Поліссі і в Лісостепу, рідше — в передгір'ях Карпат і в степовій зоні.
Сировина. Використовують траву, зібрану під час цвітіння рослини, і корені, які копають восени.
Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад. Рослина містить значну кількість сапонінів.
Фармакологічні властивості і використання. Відвар трави з коренями використовують як відхаркувальний засіб при гострих і хронічних катарах гортані, бронхів і легень.
Лікарські форми і застосування.
Відвар (5—10 г подрібнених коренів і трави на 300 мл окропу) по 1 столовій ложці 4 рази на день.