Мереживне листя клену надзвичайно красиве восени. У мішаних лісах серед темно-зелених ялин палають вогнем жовтогарячі та червонуваті крони дерев. Дивовижно гарний у цю пору клен, та ненадовго. Подують злі північні вітри, й усе листя обпаде на землю, вкриє її розкішним кольоровим килимом.
Клен звичайний — листопадне дерево заввишки до 30м і діаметром колоноподібного стовбура до 1-1,5 м. Крона у клена округло-циліндрична чи розлога. Кора молодих дерев червонувато-сіра, а старих — з дрібними тріщинами, сіра. Листки великі, завдовжки до 20 см, супротивні, довгочерешкові, 5-7-лопатеві, лопаті зубчасті, а виїмки між ними — заокруглені. При зриванні листків з черешків витікає молочний сік. Квітки дрібні, зеленувато-жовті, правильні, двостатеві, зібрані у прямостійні щиткоподібні суцвіття. Цвітуть у кінці квітня — травні, одночасно з розпусканням листків. Плід — подвійна крилатка завдовжки до 5 см, крила розходяться під тупим кутом. Плодоносить клен, починаючи з 25-30-річного віку. Живе до 150, інколи — до 200 років.
У Росії росте тільки в Європейській частині, у лісовій та лісостеповій зонах; у степову зону заходить лише по балках та ярах. Північна межа поширення клена проходить лінією Петрозаводськ-Вологда-Вятка, а далі уздовж Уральського хребта (західні схили) й повертає до Самари та Саратова. В Україні росте по всій території у листяних та мішаних лісах, вирощують його в парках і вуличних насадженнях. Клен гостролистий широко використовують у захисному лісорозведенні та озелененні міст.
У народній медицині застосовують сік клена і молоде листя.
Хімічний склад рослини вивчено недостатньо. Відомо, що сік містить цукор (1,4%) і каучук (1,1%), а листя — дубильні речовини, каучук, алкалоїди, каротин (провітамін А) (до 13,2%) та аскорбінову кислоту (вітамін С) (до 270 мг%).
Препарати клена звичайного виявляють антисептичну, протизапальну, знеболювальну, ранозагоювальну, сечогінну й жовчогінну дію. Свіжий сік надзвичайно корисний. Його вживають як загальнозміцнювальний засіб, при радикулітах, готують квас та інші напої. Настій та відвар листків приймають внутрішньо як тонізуючий засіб при жовтяниці (гепатиті), сечокам'яній хворобі, а також для лікування цинги. У німецькій народній медицині настій молодого листя вважають засобом, що посилює статеву діяльність у чоловіків.
Медова продуктивність квітучого клена досить висока: до 200-250 кг з 1 гектара насаджень. Мед світлий, має чудові смакові якості. В окремі роки під час цвітіння клена сильні бджолині сім'ї заготовляють до 8-10 кг меду.
Настій листків. 1 столова ложка подрібнених свіжих чи сухих листків на 200 мл окропу. Настоюють 15-20 хв., проціджують, віджимають. Приймають охолодженим по 1/4 склянки 3-4 рази на день.
Настойка листків. 20 г листків на 100 мл 40%-ного спирту (горілки). Настоюють 3-4 дні, проціджують. Приймають по 20-30 крапель 3 рази на день перед їдою.