Багаторічна трав'яниста притиснуто-волосиста рослина родини бобових. Квітконосні стебла прямостоячі, біля основи висхідні, нерозгалужені, 20—70 см заввишки. Листки трійчасті; листочки видовжено еліптичні або ланцетні, жорсткі, з дуже виразними жилками, дрібно- і гостропилчасті, знизу волосисті. Квітки дрібні, неправильні, білі, у багатоквіткових щільних одиничних (або їх дві) головках. Плід — біб. Цвіте у травні — серпні.
Поширення. Росте по всій території України в світлих лісах по узліссях, серед чагарників, на сухих луках, схилах балок, по лучних степах.
Сировина. Для виготовлення ліків використовують траву (Неrba Trifolii montani) або окремо суцвіття (Flores Trifolii montani). Заготівлю проводять під час цвітіння рослини. Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад. Трава містить глікозиди, трифолін, ізотрифолін, ефірну олію, жирну олію, вітамін С (в листках близько 200 мг %).
Фармакологічні властивості і використання. В народній медицині рослина відома як засіб, що виявляє відхаркувальну, сечогінну та протизапальну дію. Використовується у вигляді настою або відвару трави при захворюванні бронхів і легень, при набряках різного походження, як шлунковий засіб, при болях у животі. Міцний відвар трави п'ють натщесерце при грижі. Суцвіття заварюють як чай і п'ють при білях у жінок та при геморої. Зовнішньо у вигляді припарок відвар квіток використовують при наривах і опіках, а у вигляді сидячих ванн — при геморої.
Лікарські форми і застосування. Внутрішньо — настій трави (1 столова ложка трави на 200 мл окропу, настоюють 1—2 години) по третині склянки 3 рази на день;
відвар трави (1 столова ложка трави на 200 мл окропу, кип'ятять 5 хв., настоюють 30—40 хв.) по третині склянки 3 рази на день.
Зовнішньо — відвар квіток (готують, як у попередньому прописі) для припарок і місцевих ванн.