Конюшина лучна - клевер луговой

Конюшина лучна (Trifolium pratense);івасик, конюшина червона, око козине; родина Бобових (Fabaceae);клевер луговой

Кулясті суцвіття (головки) конюшини милують око і на полі, і на луці. Рослина не тільки красива, а й має багато корисних властивостей. Переваги цієї типово лучної рослини численні та різноманітні: це і чудовий медонос, і лікарська рослина. Конюшину також вирощують на корм для худоби, до того ж вона збагачує ґрунт, затримуючи у ньому азот.

Далекий родич культурних бобових рослин (гороху, квасолі, сочевиці) — конюшина — трав'янистий багаторічник. Досягає висоти 40 см. Корінь у неї стрижневий, листки (як і в усіх рослин цього роду) трійчасті, квітки — бузково-червоні, рідше темно-пурпурні чи білі, зібрані у кулясті суцвіття. Цвіте рослина з травня по вересень. Конюшина створює  стійкий  лучний  покрив. Широко розповсюджена у Європейській частині Росії, Сибіру, на Кавказі, Далекому Сході (як занесена рослина), у Середній Азії, Казахстані та в Україні (по всій території), на луках, галявинах і узліссях, у заростях чагарників.

Для лікарських потреб збирають суцвіття-головки разом з верхніми листочками у період цвітіння. Спочатку їх пров'ялюють на сонці, потім сушать у добре провітрюваному приміщенні.

Суцвіття містять глікозиди, дубильні речовини, ефірну й жирну олії, вітаміни С, Е, В1, В2, каротин (провітамін А), органічні кислоти та інші біологічно активні сполуки.

Досвід народної медицини свідчить про ефективне використання настоїв та відварів верхньої частини рослини як сечогінного і потогінного засобу. Вони допомагають при кашлі, застуді, гарячці, ревматизмі та подагрі, зменшують набряки при серцевих і ниркових захворюваннях.  Припарки з відваром листкін прикладають до опіків і рай, а свіжий сік рослини використовують для лікування алергічних захворювань. Конюшина абсолютно безпечна для лікарського застосування і не викликає побічних ефектів.

Зазвичай бджоли заготовляють з 1 гектара заростей рослини не більше 25-30 кг меду. Проте якщо використовувати довгохоботних кавказьких бджіл та їхні помісі зі звичайними, то завдяки більш глибокому проникненню хоботка медова продуктивність заростей зростає до 240 кг з 1 гектара, крім того, поліпшується запилення конюшини.

Настій суцвіть. З чайні ложки сировини на 200 мл окропу. Настоюють 1 год., проціджують. Приймають по 1/4 склянки 4 рази на день за 20 хв. до їди.

Настойка суцвіть. 40 г сировини на 0,5 л 40%-ного спирту (горілки). Настоюють 10 тижнів, проціджують. Приймають по 20 мл перед обідом або на ніч при атеросклерозі (курс 3 місяці з перервою на 10 днів). За необхідності лікування повторюють через півроку.