Обережно ОТРУТА !
Багаторічна коротковолосиста рослина родини хвилівникових, заввишки 5–10 см. Має повзуче розгалужене кореневище. Стебло коротке, лежаче. Листки прикореневі, довгочерешкові, нирковидно-серцевидні, цілокраї, шкірясті, зимуючі. Квітки двостатеві, правильні, одиничні, на коротких пониклих квітконіжках, розміщені між листками біля поверхні грунту; віночок трипелюстковий, зрослий, дзвониковидний, зовні буруватий, усередині червоно-бурий. Плід – коробочка. Цвіте у березні – травні.
Поширення. Копитняк європейський росте в широколистяних та мішаних лісах по всій території України, крім Криму. Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків використовують кореневища з коренями (Rhizoma et radix Asari) і листя (Folia Asari). Листя збирають під час цвітіння рослини, а коріння – восени. Сушать сировину у затінку або в приміщенні, яке добре провітрюється. Зберігають у сухому приміщенні окремо від іншої сировини (рослина отруйна!). Строк придатності–1 рік. Хімічний склад. Коріння рослини містить ефірну олію (1%) і алкалоїди (наявність останніх деякі автори заперечують). Основними складовими частинами ефірної олії є азарон (30–50 % ), метилевгенол (15–20%), 1-борні-лацетат (12–13%), трициклічний сесквітерпен С15Н24 (10–12 % ), сесквітерпеновий вуглевод, сесквітерпеновий спирт, діазарон, транс-ізоазарон, транс-метилізоевгенол, азароновий альдегід (2– З % ), азаронова кислота (дві останні сполуки дають ту саму якісну реакцію, що й алкалоїди). Листя копитняка містить алкалоїди, флавоноїди (кемпферол, кверцетин), стероїд ситостерин, фенолкарбонові кислоти (кавова, ферулова, п-кумарова).
Фармакологічні властивості і використання. Найчастіше копитняк використовують як блювотний та відхаркувальний засіб. Особливо виражену блювотну дію виявляють корінь і свіже листя рослини (механізм дії – рефлекторний). Сухе листя цю здатність втрачає і набуває проносних властивостей. Корені отруйніші за листя і здатні і в сухому вигляді спричинювати блювання (при дозі до 5 г порошку на прийом). Крім того, копитняк поліпшує серцеву діяльність, звужує артеріальні судини, підвищує тонус венозних судин і кров'яний тиск, виявляє жовчогінну, сечогінну, протиглистяну, протизапальну і седативну дію, регулює функцію шлунка та менструації. Інотропну дію рослини доведено експериментально. Застосування копитняка показане і дає добрий терапевтичний ефект при виразковій хворобі шлунка, при захворюваннях печінки і жовчного міхура, при хронічних шкірних захворюваннях, особливо при екземах нервового походження. Поряд з цим копитняк вживають при мізерних та нерегулярних менструаціях, як відхаркувальний засіб при бронхіті, проти глистів, від алкоголізму, як сечогінний засіб при водянці. Як зовнішній засіб рослину використовують для гоєння ран, лікування корости.
Лікарські форми і застосування.
Внутрішньо – настій коріння (2 г сировини на 200 мл окропу) по столовій ложці 3 рази на день як відхаркувальний засіб; настойку коріння (20 г сировини на 200 мл спирту) по 15–25 крапель 3–4 рази на день як відхаркувальний засіб; настій листя (1 г сировини на 200 мл окропу) по столовій ложці 3–4 рази на день при зниженому тиску крові; відвар коріння (4–5 г сировини на 200 мл води або молока) по столовій ложці через кожні 2 години як сечогінний і послаблюючий засіб; відвар коріння (2 г сировини на 200 мл окропу, кип'ятять 10 хвилин, охолоджують) по 1 чайній ложці 3 рази на день до їди при мізерних і нерегулярних менструаціях; порошок коріння приймають натщесерце по 0,2–0,5 г з молоком 1 раз на добу при мізерних і нерегулярних менструаціях (доза ефективна й при гарячці, глистах, мігрені та істерії); столову ложку відвару коріння (5 г сировини на 200 мл окропу) непомітно змішують з 100 мл горілки і дають випити хворому на алкоголізм (суміш спричинює блювання; курс лікування – кілька днів, до виникнення стійкої відрази до спиртного); настій столової ложки суміші (порівну) листя копитняка європейського і квіток цмину піскового на склянці окропу п'ють по 1 столовій ложці 3–4 рази на день при жовтяниці; столову ложку суміші (порівну) листя копитняка європейського і розхідника звичайного та трави нетреби звичайної настоюють 10–15 хвилин на склянці окропу, відціджують і п'ють по півсклянки 4–5 раз на день як відхаркувальний засіб при бронхіті.
Зовнішньо – свіже потовчене листя накладають на уражені ділянки шкіри. Протипоказано вживати препарати копитняка вагітним і при грудній жабі!