Рослина, яку в побуті часто називають ромашкою, насправді має зовсім іншу назву. Ромашку знають усі, але, якщо спитати про королицю (невісточки), зазвичай відповідають негативно. Поза тим це відомий персонаж багатьох віршів, пісень та інших художніх творів, але у ролі... ромашки. Ворожать — на ромашці, вінки плетуть — з ромашки, ніхто й не здогадується, що насправді це королиця звичайна.
Рослина — трав'янистий багаторічник. Висота її до 120 см; стебло голе чи дещо опушене, безлисте на верхівці. Прикореневі листки
довгочерешкові, від довгастих до обернено-яйцеподібних, біля основи звужені, зубчасті з країв. Стеблові листки сидячі чи на коротких черешках, з країв зубчасті, лінійно-довгасті. Квітки, як у багатьох айстрових, двох типів: трубчасті (серцеподібні, жовті) і язичкові (крайові, білі), цвітуть з кінця травня до початку вересня. Плід — сім'янка.
Рослина широко розповсюджена у Росії та Україні майже по всій території. Рідко трапляється тільки на півдні Росії. Звичайна на луках, лісових галявинах, по краях полів. На городах королиця - бур'ян. Проте повністю виполювати рослину рука не підіймається, так і хочеться залишити куртину-другу, надто вже гарні квіти! Їх справді можна залишити — це не тільки декоративна, а й лікарська рослина. Так, без будь-яких зусиль ми виростимо щось корисне.
Для приготування ліків використовують надземну частину королиці. Рослини зрізають під час цвітіння і сушать. Використовують траву тільки у народній медицині.
У надземній частині королиці містяться алкалоїди, інулін та невелика кількість аскорбінової кислоти (вітаміну С).
Цілющі властивості королиці давно відомі народним лікарям. Препарати рослини виявляють сечогінну, спазмолітичну, болезаспокійливу та антигельмінтну дію. Настій трави п'ють при застуді, гарячкових станах різного походження, захворюваннях дихальних шляхів (бронхітах, трахеїтах), запаленні легень. Допомагає цей препарат також при шлункових недугах, рекомендують його як послаблюючий засіб, використовують при нетриманні сечі, запальних захворюваннях жіночої статевої сфери, маткових кровотечах, в'ялому скороченні матки у післяпологовому періоді. Ще одне показання для застосування настоїв королиці - аменорея (відсутність менструацій). Також відомо, що ці засоби діють заспокійливо. Для зовнішнього застосування призначають настій подвійної концентрації чи мазь з порошку сухої трави на вершковому маслі, компоненти беруть у рівних пропорціях. Мазь зберігають у холодильнику. Ці препарати королиці використовують при шкірних висипаннях, лишаях, корості та шкірних виразках.
Молоді стебла і листя додають у весняні салати. Побічні ефекти рослини невідомі.
З квіток королиці раніше отримували жовтий барвник для фарбування тканин.
Настій трави. 2 столові ложки сировини на 200 мл окропу. Настоюють 4 год., проціджують. Приймають по 1 столовій ложці 3-4 рази на день. Для зовнішнього застосування настої готують з розрахунку 4 столові ложки трави на 200 мл окропу.