Чудові рубінові ягоди костяниці — освіжають, тамують спрагу, ось тільки кісточка велика. Найближча родичка малини та ожини, костяниця не вдалася на зріст: усього на 10-30 см над землею підіймаються її плодоносні пагони. Зате розмножується вона значно швидше, ніж малина — вуса-пагони ростуть зі швидкістю 3-4 см на добу.
Костяниця — багаторічна рослина, густо опушена волосками й вкрита колючками, шорсткувата на дотик. Листки трійчасті, опушені, особливо густе опушення зісподу. Квітки білі, у рідких суцвіттях-китицях, інколи одиночні. Цвіте рослина у червні-липні. Плоди дозрівають у липні-серпні. Ягоди у суплідді костяниці настільки щільно притиснуті одна до одної, що окремі стають гранчастими. Не випадково російський фенолог Д.П. Зуєв називав костяницю "гранатом півночі". У середній смузі Росії і в Сибіру вона росте у широколистяних та світлих хвойних лісах. На північ заходить приблизно до широти Архангельська. В Україні зростає в усіх лісових районах, серед чагарників, рідше у лісостеповій зоні, вкрай рідко, тільки у долинах річок, — у степовій зоні.
З лікарською метою у народній медицині використовують сік з плодів та відвар листків рослини. Плоди містять флавоноїди, вітамін С (аскорбінову кислоту) (до 150 мг%), інші вітаміни, пектинові та дубильні речовини, органічні кислоти, а трава — алкалоїди, флавоноїди, дубильні речовини і вітаміни.
Сік з плодів виявляє антицинготні та протистоцидні властивості (згубно діє на найпростіших). У народній медицині його призначають при недокрів'ї і порушенні обміну речовин. Відваром листя миють голову при себореї.
Харчові якості костяниці досить високі. З неї готують чудові киселі, соки, компоти, морси та желе. Сухе насіння, розмелене на борошно, додають у тісто при випіканні кондитерських виробів. Ось тільки свіжі ягоди не можна довго зберігати — вони швидко мнуться та злежуються.
Є у костяниці ще одна чудова властивість: вона слугує барометром — допомагає передбачати погоду. Якщо її листки скручені — чекайте сухої погоди, можна косити та збирати сіно, а розправились — піде дощ.
Відвар листків (зовнішнє). З столові ложки сировини на 400 мл окропу, нагрівають на водяній бані 15 хв., проціджують. Для миття голови при себореї.