Багаторічна трав'яниста рослина родини бобових. Стебло висхідне, розгалужене, голе або розсіяноволосисте, 40—80 см заввишки. Листки непарноперисті, з 4—10 пар бокових довгасто-лінійних або лінійно-ланцетних листочків. Квітки неправильні, ясно-голубі, зрідка білі, в щільних багатоквіткових пазушних китицях. Плід — біб. Цвіте у червні — серпні.
Поширення. Росте на берегах річок, по чагарниках, на вологих місцях і узліссях у горах Криму, на плавневих солонцях у пониззі Дніпра, зрідка — на півдні Лісостепу і в степових районах Правобережжя.
Заготівля і зберігання. Використовують траву (Herba Galegae). Збирають під час цвітіння рослини, зрізуючи верхні трав'янисті частини. Сушать під наметом або в сушарці при температурі до 40°. З 4 кг сирої трави виходить 1 кг сухої. Зберігають у сухому місці.
Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад. Трава містить сапоніни, алкалоїд галегін, глікозид галютеолін, дубильні й гіркі речовини тощо.
Фармакологічні властивості і використання. В народній медицині Козлятник лікарський використовують як сечогінний і потогінний засіб, при легких формах діабету, порушеннях обміну речовин, для підвищення секреції молока у матерів-годувальниць, при укусах змій. Зовнішньо відвар трави Козлятника лікарського використовують при захворюваннях шкіри (екзема, лишай).
Лікарські форми і застосування. Внутрішньо — настій трави (1 чайна ложка на 1 склянку окропу) по 1 столовій ложці 4—5 раз на день.