Дворічна дводомна волохатоопушена трав'яниста рослина родини гвоздикових. Стебло висхідне, вгорі розгалужене, 40—100 см заввишки. Листки супротивні, цілісні, цілокраї, еліптичні, 4—8 см завдовжки; нижні — звужені в короткий широкий черешок, верхні — сидячі. Квітки одностатеві, у верхівкових розвилках; пелюстки білі, пластинка у них більш як до половини двороздільна. Плід — коробочка. Цвіте у травні — жовтні.
Поширення. Росте на луках, по узліссях, чагарниках, як бур'ян у посівах, на городах і в садах по всій території України.
Сировина. Використовують траву, зібрану під час цвітіння рослини, і коріння, яке копають восени.
Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад. Трава містить тритерпеноїди, сліди алкалоїдів, аскорбінову кислоту (80 мг %) у корінні є тритерпенові сапоніни.
Фармакологічні властивості і використання. Рослина має протизапальні, пом'якшувальні, знеболюючі, кровоспинні, заспокійливі та снотворні властивості. В народній медицині настій трави вживають при безсонні, коліках у шлунку та інших внутрішніх органах, а відвар коріння — при серцебитті, суглобному ревматизмі та захворюваннях нирок.
Лікарські форми і застосування. Внутрішньо— настій (1 столова ложка сухої трави на 200 мл окропу, настоюють 1—2 години, проціджують) по 1 столовій ложці 3 рази на день при різних коліках або по півсклянки на ніч при безсонні.