Багаторічна трав'яниста рослина родини лілійних. Має потовщене м'ясисте кореневище. Стебло пряме, гранчасте, голе, облистнене, 30—60 см заввишки. Листки видовжено-ланцетні або лінійно-ланцетні, вздовж жилок і по краю короткошорсткі, розміщені кільцями. Квітки двостатеві, правильні, дрібні, білуваті, по 2—5 у пазухах листків. Плід — фіолетово-червона ягода. Цвіте у травні — червні.
Поширення. Росте в тінистих лісах у Карпатах, на Прикарпатті, на крайньому заході Лісостепу.
Сировина. Використовують свіжі, рідше сухі кореневища, які заготовляють улітку або восени.
Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад. Кореневища містять алкалоїди, сапоніни, слизисті речовини, крохмаль, цукри тощо.
Фармакологічні властивості і використання. Відвар кореневищ вживають усередину при кашлі, гострому бронхіті й запаленні легень, водянці, цукровому діабеті, при статевому безсиллі та як глистогінний засіб. Ефективність дії Купини кільчастої при діабеті болгарські вчені ставлять під сумнів. У тібетській медицині кореневища Купини кільчастої використовують при шлунково-кишкових захворюваннях (очевидно, у зв'язку з наявністю в них значної кількості слизистих речовин).
Зовнішньо відвар кореневищ використовують як знеболюючий засіб при люмбаго, радикуліті, ревматизмі, подагрі, геморої та як засіб, що сприяє розсмоктуванню синців. Як болетамувальний засіб використовують і настойку кореневищ. Відваром кореневищ умивають обличчя для зменшення загару, а свіжим соком виводять на обличчі плями і веснянки (сильне натирання може спричинити виразки!).
Лікарські форми і застосування.
Внутрішньо — відвар кореневищ (15 г сировини на 400 мл окропу або молока) п'ють по 1 чайній ложці за день рівними невеликими порціями;
відвар кореневищ (20 г сировини на 200 мл окропу) по 1 столовій ложці 3 рази на день.
Зовнішньо — відвар кореневищ (40— 50 г сировини на 500 мл окропу) для примочок та вмивань;
настойку (1 частина кореневищ на 2 частини спирту) для розтирань.
Рослина отруйна!