Багаторічна трав'яниста рослина родини лілійних. Має потовщене м'ясисте кореневище. Стебло гранчасте, 30—50 см заввишки, облистнене, поникле, вгорі опушене. Листки чергові, розміщені в 2 ряди, обернені в один бік, еліптичні, яйцевидно-еліптичні або видовжено еліптичні, коротко-загострені, звужені в короткий черешок; зверху голі або трохи опушені; знизу — вздовж жилок густо- і короткоопушені, 10—12 см завдовжки, 5—7 см завширшки. Квітки двостатеві, правильні, білуваті, одиничні або по 2—4 в пазухах листків; квітконіжки опушені. Плід — синьо-чорна ягода. Цвіте у травні — червні.
Поширення. Росте в лісах, по чагарниках на Закарпатті, Розточчі-Опіллі, в Правобережному Лісостепу, Гірському Криму.
Сировина. Використовують свіжі, рідше сухі кореневища, які заготовляють улітку або восени.
Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад. Кореневища містять алкалоїди, сапоніни, слизисті речовини, крохмаль, цукри тощо.
Фармакологічні властивості і використання. Відвар кореневищ вживають усередину при кашлі, гострому бронхіті й запаленні легень, водянці, цукровому діабеті, при статевому безсиллі та як глистогінний засіб. Ефективність дії Купини кільчастої при діабеті болгарські вчені ставлять під сумнів. У тібетській медицині кореневища Купини кільчастої використовують при шлунково-кишкових захворюваннях (очевидно, у зв'язку з наявністю в них значної кількості слизистих речовин).
Зовнішньо відвар кореневищ використовують як знеболюючий засіб при люмбаго, радикуліті, ревматизмі, подагрі, геморої та як засіб, що сприяє розсмоктуванню синців. Як болетамувальний засіб використовують і настойку кореневищ. Відваром кореневищ умивають обличчя для зменшення загару, а свіжим соком виводять на обличчі плями і веснянки (сильне натирання може спричинити виразки!).