Найближча родичка прекрасної конвалії, купина, мабуть, не менш витончена. За своєрідні рубці на кореневищі купину називають соломоновою печаттю. Згідно з легендою, цар Соломон таким чином позначив цю корисну рослину.
Купина — багаторічник з потовщеним кореневищем. Стебло рослини гранчасте, голе, поникле, заввишки до 20-50 см. Листки чергові, дворядні, обернені в один бік, довгасто-еліптичні, завдовжки 10-12 см і завширшки 2-5 см, зверху зелені, а зісподу — сірувато-зелені. Квітки двостатеві, білувато-зелені, дзвоникоподібні, на досить довгих квітконіжках. Цвіте рослина у травні-червні. Плід — синювато-чорна ягода, дозріває у вересні. Зростає у лісах, заростях чагарників, на схилах ярів у середній частині Росії та по всій території України.
Купина, як і конвалія, — отруйна рослина. Незважаючи на це, її використовують у народній медицині. Застосовують свіжі та сухі кореневища, зібрані влітку чи восени, рідше -надземну частину, зібрану під час цвітіння.
Кореневища містять алкалоїди, глікозиди, сапоніни, крохмаль, слизисті речовини і цукри, а листки — до 330 мг% вітаміну С.
Народна медицина застосовує переважно відвари кореневищ. Під дією підвищених температур більшість алкалоїдів руйнуються, і отруйність рослини різко знижується. Відвар кореневищ призначають при захворюваннях дихальних шляхів, зокрема бронхітах, запаленні легень; як пом'якшувальний та обволікаючий засіб при хворобах шлунково-кишкового тракту. Настій трави використовують як жарознижувальний і сечогінний засіб (при водянці, ниркових хворобах); приймають його при жовтяниці та жовчнокам'яній хворобі. Тибетська медицина застосовує кореневища купини як загальнозміцнювальний засіб при захворюваннях лімфатичної системи, а також при гострих та хронічних гінекологічних захворюваннях, розладах шлунково-кишкового тракту. Глікозиди купини збільшують амплітуду серцевих скорочень та зменшують їхню частоту.
Зовнішньо використовують відвар кореневищ як знеболювальний засіб при радикулітах, ревматизмі, подагрі та геморої, змащують ним забиті місця (сприяє розсмоктуванню синців). З цією ж метою застосовують настойку кореневищ на 40%-ному спирті (горілці). Листя рослини прикладають до ран і наривів.
Крім лікарських властивостей, купина має ще й харчові. Її багаті на крохмаль кореневища їстівні після відварювання у солоній воді. Купину також використовують як овочеву рослину. Молоді білі пагони вживають як спаржу — відварюють, тушкують, запікають.
Відвар кореневищ. 10-15 г подрібненої сировини на 400 мл окропу чи молока, кип'ятять на водяній бані протягом 15 хв., проціджують, віджимають, доводять до початкового об'єму теплою кип'яченою водою. Приймають по 1 чайній ложці 3 рази на день.
Відвар кореневищ (зовнішнє). 40-50 г сировини на 0,5 л окропу, кип'ятять на водяній бані протягом 15 хв., проціджують, віджимають, доводять до початкового об'єму теплою кип'яченою водою. Для примочок та промивань.
Настойка кореневищ (зовнішнє). 1 частина кореневищ на 2 частини 40%-ного спирту (горілки). Для розтирань.
За даними українських авторів, рослина отруйна, її використання потребує обережності.