Хто з нас у дитинстві не ласував листям цієї рослини? Мабуть, знайомство з лісовими травами, особливо в ялинниках (де вони нечисленні та тому помітні), починається з квасениці. Щоб отримати достатню кількість корисної маси, необхідно зібрати багато крихітних, майже невагомих рослин.
Квасениця — багаторічна трав'яниста рослина, майже без стебла, з тонким повзучим кореневищем, на кінці якого розташовані квітконосні нагони заввишки 8—12 см. Листки квасениці довгочерешкові, трійчасті, з виїмкою (оберненосерцеподібні), нагадують листки конюшини. Квітки правильні, п'ятипелюсткові, білі, з рожевими жилками, ніжні. Цвіте рослина у травні. Найчастіше на квасеницю можна натрапити у старих ялинниках і тінистих місцях з кислою реакцією грунту. В Україні росте у лісових районах та па заході лісостепової зони у вологих мішаних і листяних лісах, серед чагарників.
Як лікарський засіб свіжі, рідше суше\ні, листки та траву квасениці використовують тільки у народній медицині. Збирають рослину в період квітування.
Надземна частина містить аскорбінову кислоту (вітамін С) (до 150 мг%), каротин (провітамін А), рутин, органічні кислоти (щавлеву, яблучну та інші), а також їхні солі.
Застосовують рослину як протицинготний та протизапальний засіб, виявляє вона також антисептичні, сечогінні, жовчогінні й антигельмінтні (протиглисні) властивості. Корисна квасениця при атеросклерозі та порушеннях обміну речовин, поганому апетиті, розладах травлення, надмірних менструаціях. Допомагає при отруєнні солями важких металів. Свіжий сік рослини справляє терапевтичний ефект при раку губи і шлунка, при цьому місцеві аплікації поєднують із вживанням соку внутрішньо.
Подрібнені свіжі листки рослини додають у салати, супи як заміну щавлю, використовують як приправу до різноманітних страв. Особливо корисні ці добавки навесні, коли організм відчуває потребу у вітамінах і мінеральних солях.
Слід уникати надмірного вживання квасениці, оскільки вона подразнює ниркову тканину. Безумовно, протипоказана вона людям, які страждають на сечокислий діатез.
Настій листків. 1 столову ложку свіжих подрібнених листків заливають 400 мл окропу. Настоюють 2 год., проціджують. Приймають по 1 столовій ложці 3-4 рази на день.
Настій листків (зовнішнє). Настій подвійної концентрації (2 столові ложки свіжих листків на 400 мл окропу). Для полоскань та примочок.