Дворічна трав'яниста рослина родини капустяних (хрестоцвітих). Стебло 25—100 см заввишки, прямостояче, малорозгалужене, голе, внизу — маловолосисте. Листки з сизуватою поволокою, цілісні; прикореневі — яйцевидно-серцевидні; верхні — яйцевидно-трикутні, короткочерешкові. Квітки двостатеві, правильні, 4-пелюсткові, білі, у верхівкових китицевидних суцвіттях. Плід — стручок. Цвіте у квітні — червні.
Поширення. Росте по всій території України в листяних та мішаних лісах, по чагарниках, як бур'ян у садах і парках.
Сировина. Використовують насіння і листя, зібране під час цвітіння рослини.
Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад. Листки містять глікозид синігрин, аскорбінову кислоту, флавоноїди, смоли тощо. Насіння містить близько 30% гірчичної олії.
Фармакологічні властивості і використання. Настій трави вживають при бронхіальній астмі, проносах та як глистогінний засіб. Товчене насіння іноді використовують замість гірчичників.
Лікарські форми і застосування. Внутрішньо—настій трави (1 чайна ложка трави на 200 мл окропу, настоюють до охолодження) по 1 столовій ложці 4—5 раз на день.